Довідка
про стан методичного
забезпечення освітньої лінії Базового компоненту дошкільної освіти «Дитина в
сенсорно-пізнавальному просторі»
На виконання Закону
України «Про дошкільну освіту», відповідно до Базового компонента дошкільної
освіти, освітніх програм для дітей «Впевнений
старт», згідно річних планів роботи відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту Вертіївської
сільської ради та закладу освіти на 2020-2021
роки, наказу по закладу від 23.10.2020
№185 «Про проведення комплексного вивчення стану методичного забезпечення
освітньої лінії БКДО «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі» з метою якісної перевірки
роботи адміністрації та педагогічного колективу закладу дошкільної освіти щодо
виконання інваріантної складової Базового компонента дошкільної освіти з
освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», з 02 по 16 листопада
2020 року було проведено комплексний аналіз стану
формування сенсорно-пізнавальної компетентності дошкільника за освітньою лінією
«Дитина в
сенсорно-пізнавальному просторі» БКДО.
Вивчення роботи
проводили Проценко Я.С., директор, Андрушко А.М., вихователь-методист.
Під час
тематичного контролю аналізувалося:
- організація освітньої роботи за освітньою лінією БКДО «Дитина в
сенсорно-пізнавальному просторі»;
- рівень впровадження інноваційних технологій;
- визначення
динаміки рівнів логіко-математичної компетенції, сенсорних еталонів у дітей;
- аналіз
планування роботи з реалізації за освітньою лінією «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»;
- визначення та аналіз пізнавальної активності дітей;
- обладнання для педагогічного процесу: груп для здійснення освітньої
роботи груп для самостійної
діяльності;
- робота щодо підвищення педагогічної
обізнаності батьків з питань розвитку логіко-математичних здібностей дітей
дошкільного віку.
Об’єкт дослідження – сенсорно-пізнавальна
компетенція дітей, дидактичні засоби.
Предмет дослідження – система роботи
сенсорно-пізнавальної компетенції за освітньою лінією БКДО «Дитина сенсорно-пізнавальному
просторі».
Мета дослідження – оцінка стану
роботи з сенсорно-пізнавальної компетенції
дітей, формування рекомендацій щодо удосконалення освітнього процесу.
Методи дослідження:
- аналіз
ділової документації;
-
контрольно-діагностичні зрізи;
- експертиза
предметно-просторового середовища;
-
спостереження за здійсненням освітнього процесу;
-
впровадження інноваційних педагогічних технологій;
- бесіди
з дітьми, вихователями.
В закладі створені оптимальні
умови для сенсорно-пізнавального розвитку дітей
дошкільного віку.
У
методичному кабінеті зібрані конспекти
занять, перспективне планування роботи з дітьми, рекомендації для батьків, методична
література: В.А.Старченко «Формування логіко-математичної компетентності у
старших дошкільників», М.Л.Кривоніс, О.Л. Дроботій «Сенсорний розвиток
дошкільнят», В.А.Старченко «Цікава математика для молодшого дошкільника»,
М.О.Бежєнова «Цікава математика», Г.В.Гаркуша «Цікава математика.
В кабінеті упорядковані папки «Цікава
математика», «ТРВЗ», які містять в собі ілюстрований матеріал для розвитку
логічного мислення дітей (орієнтація у просторі, орієнтація у часі, геометричні
фігури, вирішення задач, логічні завдання тощо); в наявності таблиці для
проведення занять з математики; підібраний різноманітний роздатковий матеріал
для дітей (мотрійки, грибочки, тварини,
геометричні фігури тощо). Вдалий добір і доцільне використання його на
заняттях полегшує дітям пізнання дійсності, сприяє засвоєнню матеріалу.
Успішність
формування мотиваційного компонента значним чином залежить від наявності
дидактичного матеріалу. Вдалий добір і доцільне використання його на заняттях
полегшує дітям пізнання дійсності, сприяє засвоєнню матеріалу та розвитку
пізнавальної активності.
Вихователь молодшої
групи «Пізнайки» Салата О.Г. використовує технологію М. Монтессорі, збагачуючи
досвід дітей різноманітними сенсорними враженнями, які сприяють пізнанню малюками навколишнього
світу через провідну – предметно-маніпулятивну діяльність.
Створені в дошкільних групах осередки
пізнавальної активності наповнені різноманітними матеріалами, які допомагають
закріпити, удосконалити набуті під час занять та в повсякденному житті знання:
логічні кубики, збірно-розбірні, сенсорні іграшки, розвиваючі ігри (лабіринти,
ребуси, головоломки), предметні та сюжетні картинки, розрізні картинки,
настільно-друковані ігри тощо.
Демонстраційний та роздатковий матеріал для занять структуровано за розділами
програми та тематичними циклами освітнього процесу,
створена картотека дидактичних матеріалів.
Всі
матеріали доступні для дітей, відповідають їх віку та вимогам БКДО. Пізнавальний
розвиток дітей здійснюється у різних видах діяльності: навчальній, ігровій,
трудовій, повсякденному житті.
Формуючи у
дітей елементарні знання про довколишню дійсність, привчаючи їх до розумової
праці, педагоги виховують сенсорну культуру, розвивають психічні процеси та
творче мислення. Заняття
проводяться за принципами розвиваючого навчання з урахуванням зони найближчого
розвитку дитини. Під час організації навчальної діяльності з метою розвитку
логіко-математичних здібностей дітей старшого дошкільного віку вихователь групи
«Калинка» Передня О.А.
використовує завдання із ТРВЗ, проблемно-пошукові ситуації та інші методи і
прийоми, що сприяють пізнавальній активності дітей.
Організовуючи
освітній процес щодо формування логіко-математичної компетенції, пізнавальної
активності у дітей, педагог активно використовує мультисенсорний підхід, в
якому беруть участь різні аналізатори: дотик, слух, зір, смак.
В групах «Пізнайки»
(вихователь Салата О.Г.), «Веселка» (вихователі Журавська А.В., Залозна Н.С.), «Калинка»
(вихователь Передня О.А.) дидактичний матеріал з розвитку математичної
компетентності сучасний, яскравий, динамічний, його періодично змінюють. Цей
матеріал сприяє підвищенню ефективності навчання, допомагає залучати дітей до
практичної діяльності, полегшує засвоєння та усвідомлення матеріалу.
Разом з тим, потребують оновлення
дидактичні засоби у групі «Дзвіночок» (вихователь Назаренко І.М.).
Для
стимулювання пізнавальної діяльності, формування у дошкільнят навичок логічного
мислення вихователі використовують дидактичні розвиваючі ігри не тільки на
заняттях, а і в повсякденному житті.
У середній групі
«Веселка» (вихователь Журавська А.В.) створений куточок пізнавальної
активності. У вільне користування дітям даються геометричні головоломки,
танґрами, лічильні палички, математичний планшет, мозаїки та інші ігри різної
складності. Асортимент навчально-ігрового матеріалу, що постійно оновлюється,
привертає увагу дітей, викликає бажання діяти з ним.
Моніторинг оволодіння дітьми дошкільного віку за освітньою лінією «Дитина в сенсорно-
пізнавальному просторі»
(відповідно до діючих програм)
|
Групи |
Рівні розвитку |
|||
|
В |
Д |
С |
Н |
|
|
Молодша група
«Пізнайки |
_ |
38% |
54,7% |
7,1% |
|
Середня група
«Веселка» |
19,1% |
53,6% |
20,5% |
6,6% |
|
Старша група
«Калинка» |
13,1% |
57,1% |
26,3% |
3,2% |
|
Старша група «Дзвіночок» |
6,4 % |
62,1% |
31,4% |
- % |
Результати
вивчення, а також моніторингові дослідження щодо рівня розвитку дітей
дошкільного віку свідчать про те, що діти старшого дошкільного віку мають
позитивну пізнавальну мотивацію; моделюють, експериментують в довкіллі за
допомогою вихователя і самостійно, використовуючи умовно-символічні зображення,
схеми: виявляють інтерес до математичних понять, усвідомлюють і запам’ятовують
їх, розуміють відношення між числами і цифрами, склад числа з одиниць і двох
менших (у межах 10); обізнані зі структурою арифметичних задач, вміють розв’язувати
задачі і приклади на додавання і віднімання в межах 10.
Діти
молодшого віку орієнтуються в сенсорних еталонах (колір, форма, величина), їх
видах, ознаках, властивостях; у часі і просторі; оволодівають прийомами
узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення, на підставі чого можна
зробити висновок, що рівень сенсорно-пізнавальних знань, логіко-математичних
уявлень дітей відповідає вимогам Базового компоненту дошкільної освіти.
Найгірший показник
засвоєння програмових вимог належить розв’язуванню елементарних
математичних задач. Тому вихователям доцільно стимулювати розвиток
пізнавальної активності дітей шляхом формування в дітей потреби в пізнанні
та його мотивації. Адже без просторового практичного орієнтування дитини в
просторі неможливе формування просторових уявлень та понять.
В групах
дошкільного віку в куточках для батьків (на інформаційних стендах, у
папках-пересувках та папках-накопичувачах) наявні матеріали з розвитку
логіко-математичних здібностей дітей дошкільного віку. Батьки старших груп
мають змогу переглянути робочі зошити дітей.
Але
недостатньо планується вихователями груп консультацій для батьків та наданню
рекомендацій щодо розвитку логіко-математичних та сенсорних здібностей дітей.
Але поряд з позитивним в роботі є недоліки:
·
недостатньо
здійснюється диференційований та індивідуальний підхід до дітей під час надання
нового матеріалу;
·
при плануванні
занять не завжди окремі етапи поєднуються в єдине ціле;
·
не створюється
мотивація заняття;
·
недостатньо
приділяється увага вимірюванню сипучих речовин в групах старшого дошкільного
віку;
·
мало звертається
уваги на розвиток українського мовлення дітей;
·
недостатня
кількість дидактичних ігор у групах;
·
ємкості для
вимірювання не відповідають вимогам сучасності.
Висновок:
Освітня лінія «Дитина в
сенсорно-пізнавальному просторі» у закладі дошкільної освіти реалізується на належному рівні.
Пропозиції:
З метою покращення роботи щодо формування логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку шляхом розвитку уміння здійснювати математичні та
логічні операції на заняттях із сенсорного та логіко-математичного розвитку, виходячи з вище зазначеного та з
метою усунення недоліків:
1. Вихователю-методисту Андрушко А.М.:
1.1. Спрямувати педагогічний процес на формування логіко-математичної
компетентності дітей шляхом проведення
інтегрованих та комплексних занять.
Щомісячно
1.2. Здійснювати контроль щодо проведення занять з логіко-математичного та
сенсорного розвитку.
Постійно
1.3. Підібрати методичну наочність про інноваційні технології з логіко-математичного та сенсорного розвитку
дітей.
До 01.12.2020 р.
2. Педагогічним працівникам:
2.1. Опрацювати методичний посібник «Навчаємо математики» Т.М. Степанова.
До 11.01.2021 р.
2.2. Опрацювати методичні
рекомендації щодо здійснення логіко-математичної роботи в закладі «Інновації у
формуванні логіко-математичної компетентності дітей».
До 11.01.2021р.
3.3. Поновити та поповнити дидактичні ігри, демонстративний та роздатковий
матеріал відповідно до методичних рекомендацій «Інновації у формуванні логіко-математичної
компетентності дітей».
До 15.12.2020 р.
Директор
Я. ПРОЦЕНКО
Вихователь-методист
А. АНДРУШКО
З довідкою ознайомлені:
Н.С.Залозна А.В.Журавська
О.Г. Салата І.М.Назаренко
М.О.Година В.Й.
Салівон
О.А.Передня