Інклюзія та сенсорна інтеграція

Інклюзія та сенсорна інтеграція

 Інклюзія та сенсорна інтеграція.

Що таке сенсорна інтеграція?

Сенсорна інтеграція – це організація відчуттів, необхідна для роботи мозку. Як теорія і певний погляд на явища, що відбуваються у мозку, вона була покладена в основу терапевтичного методу. Цей підхід враховує нейробіологічну здатність людини обробляти та інтегрувати сенсорну інформацію і вивчає те, як саме ця здатність дозволяє нам планувати дії, щоб знаходити максимальну свободу в різних обставинах. Завдяки постійним дослідженням ця концепція продовжує вдосконалюватися.

Питання, які часто задають батьки дітей з ООП, і на які не завжди знайдеш правильну відповідь. В залежності від того, які порушення у дитини, існує безліч інтерпретацій на рахунок кожного незвичного заняття дитини. Пропоную ознайомитись із висновками Джин Айрес – науковиці і талановитої терапевтки.

Чому моїй дитині так важко залишатися на місці, сидіти на стільці або за столом?

Терапевти нерідко спостерігають дітей, яким через погану обробку вестибулярних і пропріоцептивних сигналів важко протидіяти силі тяжіння і зберігати вертикальне положення. Вони краще впораються із завданнями, якщо матимуть можливість часто робити перерви або, наприклад, сидіти на чомусь рухливому, скажімо, на великому м’ячі: такий м’яч, залишаючись на місці, похитується від найменшого руху дитини. Іншими словами, дітям, які швидко втомлюються, слід робити фізичні вправи, - і це справді допомагає.

Чому, коли ми виходимо на дитячий майданчик, моя дитина хоче сидіти поруч зі мною, а не бігає і грає, як усі інші діти?

Можливо, їй не комфортно переміщатися у просторі або вона не вміє організувати свої рухи так, щоб встигнути пристосуватися до швидких і раптових змін, що відбуваються навколо неї – це може стосуватися як дітей, так і ігрових снарядів на майданчику. Тут важливо, щоб батьки допомогли їй відчути себе у безпеці, і одночасно моделювати та накопичувати фізичний досвід, катаючись з гірки, гойдаючись на гойдалках, граючи в м’яча або квача з іншими діітьми.

Чому моїй дитині не подобається носити шкарпетки, новий одяг, мити голову, стригтися?

Вона може бути надмірно чутливою до дотиків. Текстура тканини може її дратувати і викликати дискомфорт, а іноді навіть біль. Діти зазвичай уникають контактів, але іноді вони можуть несподівано вдарити у відповідь, якщо їм здалося, що хтось завдав їм болю, навіть якщо це сталося випадково. Тому слід заздалегідь пояснити дитині, хто і як може її торкнутися. Один із варіантів – дозволяти їй самостійно вибирати комфортний одяг. А під час вмивання чи стрижки вона має бачити у дзеркалі, що відбувається, коли її стрижуть чи миють.

Як я дізнаюся, чи порушена у моєї дитини сенсорна інтеграція?

Щоб розпізнати порушення, батькам слід звернутися до фахівця із сенсорної інтеграції. Ключовими характеристиками цього неявного порушення є незвичайні реакції на відчуття, наприклад, коли дитина уникає певних сенсорних стимулів або, навпаки, знову і знову прагне їх отримувати. Однак бувають і приховані проблеми з навчанням чи поведінкою, які легко не помітити чи неправильно витлумвчити. Їх причина може корінитися саме в порушенні сенсорної інтеграції.

Чому під час прийому їжі виникає стрес?

Труднощі можуть бути викликані багатьма факторами. У вашої дитини може бути підвищена чутливість до будь-яких запахів, смаків, структури їжі, тому вона не переносить багато продуктів. Іноді діти дуже неохайні під час їжі, оскільки не розуміють, що проливають напої і впускають їжу, або не вміють користуватися столовими приборами. Крім того, вони бувають нетерплячі та непосидючі. Будь-яка з цих проблем ускладнюється в публічних місцях або якщо дитина втомилася чи дуже голодна. У цьому разі перед великим прийомом їжі або підготовкою до нього можна дати дитині відпочити і трохи перекусити. Терапія може допомогти дитині краще переносити наш багатий відчуттями та запахами світ, а також сформувати навички дрібної моторики та підвищити її витривалість, що в результаті полегшить її повсякденне життя.

ПЛАН РОБОТИ асистента вихователя на 2025/2026 н.р.

https://docs.google.com/document/d/11pRkWQp901wZq23VrXdqxa2BHfy8UXOI/edit?usp=sharing&ouid=107692236584483454895&rtpof=true&sd=true 

Семінар-практикум "Розвиток комунікативних навичок у дітей з соціоадаптаційними труднощами"

 11 лютого в закладі відбувся семінар-практикум, присвячений актуальній темі «Розвиток комунікативних навичок у дітей з соціоадаптаційними труднощами».Захід був організований спеціально для учасників команди психолого-педагогічного супроводу закладу. Спікером виступила Марина Левчук, фахівець-консультант КУ "Інклюзивно-ресурсний центр" Вертіївської сільської ради. Під час теоретичної частини Марина Левчук розкрила психологічні особливості дітей, які мають труднощі у спілкуванні та адаптації до дитячого колективу. Було детально розглянуто:причини виникнення бар’єрів у комунікації;маркери поведінки, на які варто звертати увагу педагогам;стратегії створення безбар’єрного та підтримуючого середовища в групі. Семінар- практикум пройшов у форматі живого діалогу. Педагоги отримали вичерпні відповіді на запитання щодо конкретних випадків із власної практики та дієві поради для покращення інклюзивного освітнього процесу.Дякуємо Марині Левчук за професійність та змістовне наповнення заходу, а колективу ЗДО «Колосок» — за активність та прагнення до самовдосконалення заради успішного майбутнього кожної дитини!Разом створюємо простір рівних можливостей!

ВИТЯГ З НАКАЗУ Про створення команд психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в закладі дошкільної освіти

 

ВИТЯГ З НАКАЗУ "Про затвердження годин для проведення корекційно-розвиткових занять"

https://docs.google.com/document/d/1hlhWklo2E4OeTYjZVIMufHnoogwj8wh5/edit?usp=sharing&ouid=107692236584483454895&rtpof=true&sd=true 

ВИТЯГ З НАКАЗУ "Про організацію інклюзивного навчання в закладі дошкільної освіти у 2025/2026 навчальному році"

https://docs.google.com/document/d/1zqvcRLVs3n5U78z9qCCR-7Q5rJ0ezQb1/edit?usp=sharing&ouid=107692236584483454895&rtpof=true&sd=true 

ВИТЯГ З НАКАЗУ «Про створення команд психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в закладі дошкільної освіти»

https://docs.google.com/document/d/1tmo4_Yz7tHyiLIiYR9B92EXyJTXVmqME/edit?usp=sharing&ouid=107692236584483454895&rtpof=true&sd=true 

Логоритміка

 

Мета логоритміки.

Сприяти розвитку темпу і ритму мовного дихання, розвитку артикуляційної моторики, зміцненню мімічної мускулатури, формуванню фонематичної системи, розвитку темпо-ритмічних і мелодико-інтонаційних характеристик мовлення, розвитку вміння поєднувати руху, і мова, координувати їх, подчинять єдиному ритму,надає сприятливу дію на формування    просторових уявлень.

 Завдання:

Розвивати у дітей координовані рухи рук,ніг під час ходьби і бігу;

Формувати правильну поставу, вміння орієнтуватися в просторі,імітаційні руху;

Усувати напруженість, скутість,виховувати свободу дій;

Розвивати мовне і слухове увагу;

Вчити переключати увагу, включаючи зміну рухів;

Продовжувати вчити слухати музику, розрізняти темпи мелодій, співати відповідно зі звучанням музики (тихо, голосно);

Розвивати фізіологічне дихання;

Розвивати артикуляційний апарат;

Розвивати силу голосу і виразність мови, співу;

Розвивати дрібну моторику, точність рухів;

Розвивати міміку обличчя;

Формувати правильну артикуляцію звуку.

 Під час заняття з дітьми працюють два фахівці: музичний керівник і вчитель-логопед.

Заняття триває від 30-40 хв в залежності від віку дітей.

 Логоритмічні заняття мають сюжетний характер, доступні і цікаві дітям. Словесний матеріал підбирається відповідно до теми заняття, легко запам'ятовується, що сприяє збагаченню словникового запасу.Всі вправи прості для виконання. Вправи спрямовані на узгодження мовлення з рухом. Дитина, пов'язане з дорослим, на кожен склад синхронно здійснює рухи руками, ногами, долоньками.

 Працюємо в групах по 4-5 хлопців, з 2-3-х років до 6-7 років.Групи формуються з урахуванням індивідуальних особливостей і віку дитини. Молодший дошкільний вік - заняття повторюється через 2-3 сюжету, діти краще запам'ятовують мовленнєвий матеріал. Якщо дітки постарше і швидко запам'ятовують мовленнєвий матеріал і координують його з рухом і музикою, то можна частково оновлювати мовленнєвий матеріал: включати в заняття нові ігри, вправи.

Таким чином, Логоритміка сприяє профілактиці мовних порушень і входить в корекційну роботу по виправленню мовленнєвих порушень.

 Результат:

 Логоритміка передбачає корекцію координації рухів і мови. Зв'язок рухів і мови нормалізує стан м'язового тонусу, допомагає звільнити від емоційної і рухової зажатості, сприяє координації процесів дихання, голосоведення, артикуляції, регулювання ритму мови, профілактики та подолання таких мовних рас "Дивовижні перетворення"

Організація інклюзивної освіти у Вертіївському дошкільному навчальному закладі «Колосок»

 

"Безпека взимку"

Будь помітним на дорозі!

Консультація "Безпека вдома"

                           Консультація для батьків та вихователів інклюзивної групи

на тему:

«Мовленнєвий режим»

У навчанні дітей з особливими освітніми потребами можна зіштовхнутися з такою проблемою, як невиконання озвученої інструкції. Чому таке трапляється?

Якщо дитина щось не виконує, коли їй сказали, пояснили й ще раз пояснили – це не обов’язково означає, що над вами знущаються, вас не поважають. Цілком ймовірно, не розуміють. Дитина не зрозуміє складні речення, переобтяжені зворотами. Або це можуть бути речення, де є інструкція на кілька кроків уперед. Якою є реакція дитини? Вона зробить те, що змогла зрозуміти із сказаного. Тобто, якщо речення описує діяльність на кілька кроків наперед, дитина може зробити замість трьох послідовних дій одну, дві або жодної. А все пов’язано з тим, що ваше мовлення занадто швидке або складне. З’ясовують:

• що дитина розуміє

• скільки слів у реченні можна з’єднати, щоб конструкція стала простішою для усвідомлення і виконання.

Тобто, мовленнєвий режим – це спосіб обмеження мовлення, щоб максимально зрозуміло висловлювати думки та інструкції. Тут має значення: швидкість, з якою говорите, чіткість, простота фрази, довжина фрази, у певних випадках треба переконатися, що дитина дивиться на вас, коли ви говорите. Окрім цього, супроводжуйте мовлення жестами. Їх повинно бути значно більше, аніж, якщо б ви розмовляли з будь-якою іншою дитиною.

                                        Консультація для вихователів інклюзивної групи

на тему:

«РОБОТА З ДІТЬМИ З ПОВЕДІНКОВИМИ

ПРОБЛЕМАМИ»

Дитина, яка не володіє розвиненими навичками спілкування, не має змоги повідомити про свої потреби. Та потреби в неї такі ж, як і у її однолітків. Вона бажає їсти, спати, відпочивати чи гратися. Якщо вона не має змоги повідомити про це звичайним засобом, то навчається застосовувати інші, у тому числі й важку поведінку. Потреба, яку дитина відчуває, може бути цілком прийнятна та зрозуміла (уникнути небажаної ситуації чи потреба у допомозі).

Однак повідомляти про неї вона може, лише використовуючи засоби, що проблематично сприймаються оточенням та можуть бути навіть небезпечними для неї самої. Така поведінка дозволяє їй контролювати своє життя та отримати право вибору.

Аналізуючи чинники поведінкових розладів, слід обов’язково виключити медичні проблеми. Якщо людина відчуває фізичний дискомфорт (біль, втому, запаморочення тощо) і не має змоги повідомити про це, чи отримати допомогу, виникає проблемна поведінка. Деякі діти з особливими потребами не можуть описати свої відчуття, страх чи біль. Однак увага до стану дитини допоможе зрозуміти, коли з нею щось негаразд. Особливо важливо звертати увагу на різкі чи нетипові погіршення поведінки. Дитина може триматися за голову чи живіт, раптово втратити зацікавленість до улюблених занять, почати рухатись більш чи менш активно. Якщо виникла підозра на фізичні проблеми, що спричиняють труднощі у поведінці, важливо своєчасно повідомити батьків чи опікунів дитини, які зможуть звернутися за допомогою до спеціаліста. Кваліфікована медична допомога, дотримання необхідного режиму та засобу життя може суттєво допомогти покращити стан та поведінку дитини з особливими потребами.

                                        Консультація для вихователів інклюзивної групи

на тему:

«КОМУНІКАЦІЯ З ДИТИНОЮ З

ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ»

Комунікація ілюструє поведінку (норми задані суспільством), спрямовану на іншу людину, що забезпечує пов’язане з цією поведінкою пряме або непряме заохочення. Тобто, щойно дитина хоче пити, вона каже про це дорослому (поведінка) – отримує воду (заохочення). Якщо поведінка постійно заохочується, то повторюється у певних умовах.

Спілкуватися можна не лише за допомогою прямої мови. Є різні засоби спілкування:

•  пряма мова

• жестова мова

• жестикуляція

• малюнки

• письмо.

Виділяють 9 найважливіших навичок спілкування.

- прохання про бажаний предмет

- прохання про допомогу

- прохання про перерву

- відповідь «ні» на запитання «Чи хочеш ти …?»

- відповідь «так» на запитання «Чи хочеш ти …?»

- реакція на прохання почекати

- реакція на повідомлення про зміну діяльності

- виконання інструкції

- слідування розкладу.

Чому ці навички є найважливішими? Передусім тому, що допомагають дитині адаптуватися до середовища. Вони дають змогу ефективно взаємодіяти як з дорослими, так і з однолітками.

Інклюзивна група в ДНЗ. Рекомендації облаштування простору.

Поради щодо розвитку дрібної моторики рук

Мовленнєвий та художньо-естетичний розвиток дошкільників на логоритмічних заняттях.(Конспект заняття)

Особливі діти - особливі потреби