Чому важливо, щоб діти
знали про штучний голод 1932-33 років? Як розповідати дітям про Голодомор, щоб
не травмувати дитячу психіку?
Щороку
у день вшанування жертв Голодомору вихователі приносять до дитячого
садочку рушники, вишиті прабабусями і бабусями. Ці рушники вдалося чудом
зберегти в часи голоду.
Проста
розповідь вчить дітей людяності і розуміння життя.
Дуже
простими словами, щоб не налякати дітей, потрібно переповісти історію про те,
як на родючій землі працювали й добре жили люди. Але у них все забрали,
спочатку землю, худобу і реманент, а далі й усю їжу. І тоді люди почали
помирати від голоду.
Діти часто запитують: «Як це таке можна було зробити у нас в Україні?» Ця тема виробляє у них здатність співчувати.
У дитячому садочку пам’ять про Голодомор почали вшановувати давно. Спочатку не було жодних матеріалів і рекомендацій. Згодом започаткували традицію дарувати паперові жовто-сині незабудки. Діти виготовляють квіти і роздають людям, а також ними обклеюють на мапі місця, де був Великий Голод.
«Ми,
вихователі, розуміємо, що не можемо дітям представляти страхіття й шукали
символ. І від того часу використовували незабудку. Ми маємо говорити на тему Голодомору
з дітьми, але ми не можемо дітям розповідати страшні подробиці, якою смертю
тоді вмирали. Ми маємо знайти підхід, щоб дитина пом’янула пам’ять дитини, яка
загинула, тому що була голодна і що була українцем».
Дітям не показують
фотографії із зображенням мертвих людей, опухлих дітей, щоб не спричинити
психологічну травму, не розповідають моторошних історій.
Також не рекомендуємо змушувати дітей напам’ять вчити вірші про Голодомор. Ми рекомендуємо читання легеньких віршів про хліб, розуміння хліба, як символу життя, рекомендуємо використовувати символіку незабудки, колосок і чорну стрічечку
Важливо,
щоб діти з ранніх років розуміли, що вони частина чогось більшого, частина
народу. Про Голодомор із малими дітьми радимо говорити спокійно і виважено, не
показувати страшні фільми, не змушувати дітей заучувати поезію, статистику і
факти. Важливо, щоб дитина спочатку дізналася головне – радянська влада забрала
все і почався голод, а тоді вчилася співчуттю та розумінню цінності свободи.