«Безпека
на дорогах»
Безпека дітей... Як часто вона залежить від нас,
дорослих! Чи цікавилися ви, наскільки ваша дитина знає правила дорожнього руху
і безпечної поведінки на вулиці? Чи дотримує їх? Хтось може запитати: «Навіщо
пояснювати малюкові правила безпеки, якщо поки він з'являється на вулиці тільки
за руку з дорослим?» Але ж незабаром ваша дитина піде до школи, стане
самостійним пішоходом і пасажиром...
І до цього моменту в малюка слід сформувати свідому
і безпечну поведінку. Від цього залежить здоров'я, а часом і життя дитини.
Тому і розмова в нас з вами дуже, серйозна: дитина і дорога — основи безпеки.
Це повинні знати всі батьки.
Найпоширеніші причини нещасть, що відбуваються з
дітьми на дорозі, — перехід вулиці в невстановленому місці або на червоне
світло, раптова поява перед рухомим транспортом. Нещасні випадки повторюються,
незважаючи на те, що дітей і в садку, і в школі вчать правильно переходити
вулицю. Ваш малюк, здавалося б, знає правилами дорожнього руху. Чи так це?
Поговоріть із дитиною, поспостерігайте за нею та
оцініть, чи може вона самостійно орієнтуватися на дорозі, приймати правильні
рішення. Адже більшість дітей відчувають себе впевнено на вулиці лише після
десяти-дванадцяти років. Якщо ваша дитина не готова, на вулиці ви маєте не
тільки брати її за руку, а й виховувати, передусім, особистим прикладом:
переконувати і пояснювати. Не залишайте без відповіді запитання, пов'язані з
дорогою, водінням, аваріями тощо, навіть якщо вони здаються вам несуттєвими. Це
важливо! Якщо ви відмахнеться від розпитувань, дитина зробить висновки сама, і
не факт, що вони будуть правильними.
Розкажіть малюкові: «Коли з'явилися перші
автомобілі, правил безпеки руху ще не було. Диковинкам давали дорогу.
Автомобілів ставало дедалі більше,. Пішоходи почали потрапляти під колеса
машин, отримувати удари, серйозні травми і навіть гинути. Тоді й вирішили, що
на вулиці повинні бути різні дороги. Одну широку, посередині, відвели для
автомобілів. По обидві її сторони зробили доріжки вужчі — для пішоходів. І всі
були задоволені, тому що ніхто нікому не заважав. Згодом з'явилися правила
руху, дорожні знаки, пішохідні переходи, світлофори».
Запропонуйте дитині уявити і розповісти, що було б,
якби люди не придумали правил дорожнього руху. (Складно і проїхати, і пройти.
Водії їздять, як кому зручно, на великій швидкості. Пішоходи переходять дорогу
там, де їм заманеться, заважаючи водіям і опиняючись у великій небезпеці.)
Висновок зробіть разом: необхідно знати правила дорожнього руху і дотримувати
їх, інакше виникне плутанина, яка може призвести до біди. Малюк повинен
усвідомити: проїжджа частина вулиці призначена для автомобілів, тротуар — для
пішоходів, переходити дорогу можна тільки у встановлених місцях.
Переходимо дорогу безпечно
Поруч із проїжджою частиною не дозволяйте дитині бігти
попереду вас, міцно тримайте її за руку, не забувайте, що вона в будь-яку
хвилину може вирватися.
Звертайте увагу дитини на свої дії, поведінку інших
пішоходів, інакше малюк звикне переходити дорогу, не дивлячись, покладаючись
на вас. Іграшку малюка візьміть «потримати» собі: під час переходу він може
відпустити вашу руку і несподівано вискочити на проїжджу частину за м'ячиком
або лялькою, які недоречно впали.
Якщо малюк носить окуляри, пам'ятайте, що вони не
коригують бічний зір, так важливий для юного пішохода! Тому звертайте
особливу увагу дитини на типові ситуації із закритим оглядом, вчіть оцінювати
швидкість машини, що наближається.
Чекаючи на сигнал світлофора, деякі нетерплячі
громадяни ступають на проїжджу частину, коли зелене світло ще не запалало.
Набагато безпечніше стояти за крок-півтора від бордюру, щоб не потрапити
під,колеса автомобіля.
Найімовірніше, ваш малюк вже знає, як переходити
проїжджу частину за сигналом світлофора, і з задоволенням процитує: червоне
світло — дороги немає, жовтий — почекайте, а зелене світло — йдіть. Але цих
правил не завжди дотримують навіть дорослі. Поясніть дитині, що правила
порушують «погані» дядьки і тітки, і їх не можна наслідувати.
Розкажіть малюкові, що для повної безпеки потрібно
«поглядати» на машини, що стоять, навіть якщо переходиш дорогу на зелене
світло. Поясніть, чому не можна зупинятися на переході.
Можливо, ваша дитина знає, як перейти дорогу і через
нерегульований перехід («зебра» є, а світлофор відсутній). Переконатися в
цьому допоможе гра. Разом з малюком намалюйте на великому аркуші паперу дорогу,
позначте перехід. Візьміть маленькі іграшки (наприклад, фігурки з
кіндер-сюрпризів) і грайте. Малюк коментує дії іграшки під час переходу через
дорогу: підійшов до переходу, зупинився, подивився ліворуч, якщо машин поблизу
немає, виходжу на проїжджу частину і крокую по «зебрі». Дійшов до середини
дороги, подивився, чи не з'явилися машини праворуч. Якщо так, зупиняюся на
«острівці безпеки», пропускаю їх і лише тоді йду далі. У грі стануть в пригоді
і маленькі машинки: ви можете бути водієм, а дитина — пішоходом, і навпаки.