Поради батькам щодо розвитку
логіко-математичного мислення
у дітей
Навчання дошкільника математики – це передусім не
накопичення у нього математичних знань та елементарних уявлень про число,
множину, геометричні фігури, лічбу, класифікацію, вимірювання, орієнтування у
просторі, часі, а формування логіко-математичної компетентності – тобто вміння
застосовувати ці знання у повсякденному житті. Процес цей має бути
неперервним, цілісним і наскрізним, тобто здійснюватися не лише на відповідних
заняттях чи під час перебування дитини в дошкільному закладі, а повсякчас:
вдома, на прогулянці, на відпочинку. Адже „математика” оточує нас повсюди, це і
має показати та пояснити дорослий малюку, зацікавлюючи його і підтримуючи
стійкий інтерес до цієї захопливої, зовсім не „сухої науки. Велику роль у залученні малюка до світу
математики відіграють батьки.
«Математичні поради на щодень»
На
прогулянці:
Звертайте увагу дитини на цифри
на будинках, машинах, рекламних щитах, вивісках. Називайте малюкові цифри, які
бачите, і просіть, щоб він їх повторив. Для цього пограйте у гру „Відлуння”:
нагадайте дитині, як ви у горах чи у будинку чули, як луна „повторює” останні
слова, і запропонуйте їй на певний час стати такою луною. Наприклад: „Я скажу
чотири, а ти повториш за мною двічі, тричі. Така гра не лише допоможе дитині
запам’ятати числа, а й сприятиме закріпленню навичок лічби, розвитку уваги.
У
кімнаті:
*Коли
дитина просить, щоб ви почитали їй улюблену казочку, оповідання, віршик, перед
тим, як задовольнити її прохання, запропонуйте їй знайти відповідну сторінку за
номером (від 1 до 10).
*Якщо
ви зібралися пересадити кімнатні квіти, запропонуйте дитині взяти участь у
процесі, підібрати горщики відповідного розміру, полічити їх, можна розкласти
перед нею пластмасові горщики різні за розміром і дати завдання скласти їх один
в один за принципом мотрійки. Можна також пропонувати викладати з них
серіаційні ряди, групуючи їх за певними ознаками. Цей процес не лише захоплює
малюка, а й розвиває у нього мисленнєві операції аналізу та серіації.
*Заохочуйте
дитину самостійно організовувати свій ігровий простір. Наприклад, запропонуйте
гру „Кафе”. Нехай малюк сам підготує необхідні атрибути, обладнає дизайн
приміщення, згрупує предмети, які будуть використовуватися у грі, за якістю
(масою, формою, кольором, величиною), множинами (кондитерські вироби, напої, фрукти),
виготовить та розклеїть цінники. А ви, відвідуючи „кафе” свого малюка, не
забувайте хвалити його старанність.
На
кухні:
*Під час
приготування обіду спонукайте малюка лічити овочі та фрукти. Наприклад,
запитайте, скільки ви взяли для борщу моркви, буряка, картоплі, цибулі.
*Попросіть
перебрати квасолю та горох у різні ємності. Або висипте на тацю макарони різні
за формою та розміром і запропонуйте розкласти (згрупувати) їх за однією або
двома ознаками. Це завдання розвиватиме вміння дитини класифікувати предмети, а
також дрібну моторику та сенсори ку.
*Приготування
вареників – цікава і захоплива справа, тож нехай ваш малюк допомагає їх ліпити,
при цьому лічіть, скільки він зробив сам, скільки ви, а скільки разом; скільки
було до того, як він почав ліпити, і скільки стало. Обов’язково відзначайте
вклад дитини у спільну справу, не скупіться на похвалу.
*Коли
варите кашу, запропонуйте малюкові умовною міркою відміряти крупу. Наприклад,
попросіть у нього три склянки крупи для варки або скажіть, нехай визначить,
скільки ще склянок крупи залишилося у мішечку чи посудині для її зберігання. За
таким же принципом можете проводити гру «Магазин», тобто купувати у дитини певні продукти.
*З
чистих губок для миття посуду нехай дитина збудує будиночок, кораблик або те,
що їй заманеться. При цьому ставте умову – використовувати губки лише певного
кольору або розміру. Якщо вдасться, то нехай сконструює кілька поверхів, а
потім їх полічить. Так у малюка розвиватиметься вміння класифікувати, лічити, а
також креативне мислення.
*Пропонуйте
дитині шукати на кухні предмети, схожі за формою на прості геометричні фігури,
і називати їхнє місце розташування. Наприклад: „Мілка тарілка схожа на круг.
Знаходиться на другій поличці зверху; в шухляді; біля чайника; під каструлею;
справа від глибокої тарілки”. Це сприяє розвитку вміння орієнтуватися у
просторі, закріпленню уявлення про геометричні фігури, а також активізації у
мовленні назв посуду.
В
природі:
*Виїжджаючи
з дітьми на природу (на берег річки, озера чи моря) можна зайняти їх пошуками
„курячого бога”. Це камінчики з діркою, які за словами людей, приносять щастя
тому, хто їх знаходить. Камінчики можна лічити, групувати за розміром,
кольором, нанизати на нитку.
*Можна
полічити, хто знайшов більше камінчиків, порівняти, чиє намисто найдовше шляхом
накладання одне на одне.
*Цікаво
буде оголосити конкурс на віднайдення найменшого чи найбільшого камінчика.
*Камінчики,
які мають незвичну форму, можна розфарбувати фарбами, восковими олівцями.
*Пропонуйте
шукати камінці певної форми (схожі на трикутник, квадрат, круг) та групувати
їх.
*Малеча
полюбляє кидати камінчики у воду. Позмагайтеся і покидайте їх на дальність: хто
кинув далі, хто ближче.
*З
шишок, каштанів, камінців, листочків, гілочок попросіть дітей викласти якусь
геометричну фігуру або інше зображення, порівняти, яких матеріалів використано
більше.
*Залучайте
дітей до ігор: „Скільки кроків до дерева?”, „Який листочок більший?”, „Виклади
листочки за зростанням”.
*Під час
спостережень за деревами спонукайте дитину лічити кроки до дерева , листочки на
дереві, пташок, які прилетіли чи відлетіли. Для розвитку орієнтування у
просторі запитуйте малюка, у який бік хиляться гілочки, коли дме вітер, –
вправо чи вліво; хто живе на дереві, а хто під ним.
*Для
розвитку вміння порівнювати за величиною пропонуйте такі завдання: знайти
найвищий дуб; обійняти найтовстіше дерево; виміряти мотузкою товщину клена та
прикласти до умовної мірки чи лінійки; викласти з листочків велике та маленьке
коло, найдовшу, найкоротшу доріжку; підійти до найвищого (найнижчого) дерева.
Як
бачите, розвивати логіко-математичне мислення вашого малюка – цікаво і цілком
доступно у домашніх умовах. Крім того, всі наведені завдання сприяють
формуванню не лише відповідних умінь, але й загальної життєвої компетентності
дитини, розширюють її світогляд та закріплюють набуті знання з інших галузей.