Розвиток старших дошкільників за програмою "Впевнений старт"

 

Фізичний розвиток старших дошкільників

(за програмою «Впевнений старт»)

Проблема дитячого здоров’я наразі гостро контролюється на державному рівні. Екологічна ситуація сприяє погіршенню здоров’я дошкільників, ослабленню фізичних якостей дитячого організму. Освітня програма «Впевнений старт» передбачає всебічний розвиток дитини як у закладі дошкільної освіти так і вдома. Згідно вимог програми надаємо поради батькам старших  дошкільників:

·        дотримуйте розпорядку дня, санітарно-гігієнічних вимог та правильного харчування;

·        будьте для дітей прикладом у дотриманні культурногігієнічних навичок;

·        частіше розмовляйте з дітьми про корисні та шкідливі звички, запобігання захворюванням – усе, що стосується здорового способу життя і поведінки у несприятливих, екстремальних ситуаціях; підкріплюйте ці розмови прикладами із власного життя та життя інших членів родини, близьких людей, ситуаціями із літературних творів, улюблених дитячих фільмів тощо;

·        облаштуйте вдома фізкультурний куточок;

·        щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику, здійснюйте загартовувальні процедури; регулярно виходьте на прогулянки;

·        залучайте дітей до виконання основних рухів – вправляйте у ходьбі, бігові, стрибках, повзанні, лазінні, киданні, дотриманні рівноваги тощо;

·        разом з дітьми здійснюйте пішохідні прогулянки, туристичні походи;

·        грайте у рухливі та спортивні ігри;

·        катайтеся разом з дітьми на санчатах, ковзанах, лижах; велосипедах, роликах; грайте у бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей; ігри з м’ячем; стрибайте на скакалці; плавайте і грайте на воді;

·        беріть участь разом із дітьми у проведенні свят, розваг, днів здоров’я, зборах, конференціях, лекціях з питань здоров’я, фізичного виховання дітей, організованих у дошкільних навчальних закладах;

·        відвідуйте спортивні змагання, що відбуваються у вашому місті, селі; підтримуйте дитину в її спортивних уподобаннях.

Логіко-математичний розвиток старших дошкільників

(за програмою «Впевнений старт»)

У світі чисел та цифр

·                   учити називати числа від 1 до 10, розрізняти лічбу в прямому і зворотному порядку, від заданого числа, кількісну та порядкову лічбу;

·                   ознайомлювати із записом чисел за допомогою цифр (1–9, 0); учити встановлювати відповідність між цифрою та відповідною кількістю предметів, елементів множин;

·                   ознайомлювати із поняттям суміжних чисел, дати елементарне уявлення про склад чисел з одиниць та двох менших (у межах 10);

·                   вправляти у порівнянні двох множин за кількістю та визначенні відношень: “на скільки більше?”, “на скільки менше?”, “порівну”, “стільки само”, утворювати рівність з нерівності;

·                   дати загальне уявлення про знаки “плюс” (+), “мінус” (–), “дорівнює” (=);

·                   учити виконувати найпростіші усні обчислення, вправляти у розв’язуванні нескладних арифметичних і логічних задач та прикладів (у межах 10);

·                   вправляти у використанні найпростіших логічних прийомів (узагальнення, систематизації, класифікації тощо), пов’язаних із формуванням елементарних математичних уявлень;

·                   заохочувати до побудови найпростіших висловлювань за допомогою сполучників: і, чи, якщо… то та інших;

·                   формувати інтерес до логіко-математичної діяльності, залучати до застосування здобутих знань і вмінь у повсякденному житті.

У світі форм і величин

ü    формувати вміння порівнювати предмети за розміром, висотою, масою, шириною, довжиною, товщиною, класифікувати їх за визначеними параметрами;

ü    ознайомлювати з основними одиницями вимірювання довжини (сантиметр, метр), маси (кілограм), об’єму (літр); формувати навички вимірювання величин, з якими дитина стикається у житті, за допомогою умовної мірки;

ü    уточнювати та розширювати уявлення про геометричні фігури, їх властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник; об’ємні: куля, куб, циліндр, конус);

  Пізнавальний розвиток 

Ø    вправляти у співвіднесенні форм предметів довкілля із відповідними геометричними фігурами; x залучати до створення різних геометричних візерунків та розв’язання геометричних головоломок.

         У світі простору і часу

o        учити розрізняти розташування предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині) та визначати напрямок руху (вперед, назад, ліворуч, праворуч, вгору, вниз);

o        вправляти у визначенні розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета за просторовим розміщенням на площині (на столі, в зошиті, на підлозі, майданчику тощо);

o        вправляти у визначенні відстані, диференціації понять: далеко, близько, поруч, далі, ближче;

o        формувати та розширювати знання про одиниці часу: хвилина, година, доба (частини доби – ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня, їх послідовність), місяць (назви 12 місяців), пори року (весна, літо, осінь, зима);

o        спонукати до диференціації та правильного вживання часових понять: зараз, згодом, раніше, пізніше, сьогодні, завтра, вчора, швидко, повільно тощо;

o        ознайомлювати з різними видами годинників і календарів, вчити користуватися ними, визначати час за стрілками годинника (у межах години).

Мовленнєвий розвиток старших дошкільників

(за програмою «Впевнений старт»)

Розвиток зв’язного мовлення і комунікативних умінь

Діалогічне мовлення

Ø    продовжувати залучати дітей до участі в діалозі під час спілкування у різних видах діяльності з дотриманням елементарних норм ведення розмови;

Ø    удосконалювати вміння слухати і розуміти співрозмовника, формулювати і ставити запитання, будувати відповідь відповідно до почутого;

Ø    заохочувати до ведення діалогу в різних повсякденних ситуаціях (у дошкільному навчальному закладі, вдома, у громадських місцях, транспорті, на вулиці) як при безпосередньому контакті, так і у телефонній розмові;

Ø    вчити виявляти ініціативу у спілкуванні зі знайомими і незнайомими дорослими та дітьми, використовувати при цьому доречні форми ввічливого та лагідного звертання (залежно від віку, статі, соціальної ролі співрозмовника – “ви”, “любий”, “мамусю”, “Ганнусю” та ін.), знаходити першу репліку для початку діалогу, підтримувати розмову, ставлячи запитання з теми розмови, даючи власні коментарі почутому від співрозмовника. Залучати до побудови діалогів між 2–4 дітьми;

Ø    формувати вміння підтримувати розпочату іншою людиною розмову, вчасно реагувати на репліки співрозмовника, розпитувати, вести діалог на запропоновану дорослим тему;

Ø    привчати триматися в діалозі невимушено, вільно, без напруження, розмовляти тактовно, переконливо, відчувати емоційний тон розмови та коригувати його у позитивний бік у разі загострення ситуації спілкування, коректно виявляти власне емоційне ставлення до предмета розмови чи співрозмовника; залежно від ситуації спілкування і теми розмови висловлювати прохання, вибачення, подяку, припущення, співпереживання тощо, вітатися і прощатися, використовуючи ввічливі звертання та формули мовленнєвого етикету.

Мовленнєвий розвиток

Монологічне мовлення

ü    формувати вміння будувати зв’язні монологічні висловлювання різних типів (розповіді-описи; сюжетні розповіді за картинами, з власного досвіду, творчі на задану чи обрану тему; перекази). Починати вчити складати розповіді-судження (оцінки), розповіді-міркування та розповіді-пояснення;

ü    пропонувати користуватися поданим зразком, планом, а згодом спиратися на засвоєний алгоритм складання розповіді;

ü    привчати висловлюватися логічно, без повторів, пауз, жестикуляції, дотримуватись основних структурних частин розповіді (початок, середина – основна частина, закінчення), придумувати назву своїм розповідям та вживати у складених текстах епітети, порівняння, фразеологізми, пряму мову персонажів зі звертаннями тощо;

ü    залучати дітей до складання розповідей-описів іграшок, предметів, предметних картинок, сюжетних ілюстрацій і малюнків. Вправляти в умінні виокремлювати і називати предмет опису, його зовнішні ознаки, частини, характеризувати властивості, дії, призначення, співвідносити предмети мовлення з відповідними їм описами. Пропонувати спроби самостійного складання описових розповідей-загадок про об’єкти довкілля та описів по пам’яті;

ü    розширювати досвід дітей у складанні різних видів сюжетних розповідей, поступово ускладнювати добір прийомів навчання сюжетного розповідання: за зразком, за планом, поданим дорослим, за поданим початком або закінченням історії, з виходом за межі зображеного на картині, за серією картин чи малюнків, за опорними словами, колективне розповідання зі складанням певних фрагментів єдиної розповіді тощо;

ü    формувати елементарні навички оцінювального, пояснювального мовлення під час складання розповідей-суджень і пояснень, дотримання логіки причиново-наслідкових зв’язків у самостійних міркуваннях;

ü    під час переказування літературних творів вчити осмислювати зміст почутого, усвідомлювати тему та провідну ідею твору, запам’ятовувати та відтворювати послідовність подій близько до тексту, спочатку орієнтуючись на запропонований план, згодом – і самостійно, використовуючи авторські мовленнєві звороти, засоби художньої виразності (епітети, порівняння, метафори, повтори тощо).

ü    вчити дітей стежити за логікою власного викладу та викладу інших дітей і продовжувати переказування, розпочате іншою дитиною чи дорослим, відтворювати певну логічну частину змісту. Розвивати емоційну чуттєвість до подій твору, вчинків і долі персонажів, вчити передавати у переказі авторські оцінки та власне ставлення;

ü    заохочувати імпровізаційні спроби під час переказування текстів.

Художньо-мовленнєвий розвиток

ü    продовжувати залучати дітей до високохудожньої усної народної творчості, української і світової класичної та сучасної літератури. Ознайомлювати з кращими зразками у жанрі прози (казки, оповідання, легенди) і поезії (вірші, віршовані байки), малими фольклорними формами (загадки, лічилки, мирилки, пісеньки-потішки, колискові, обрядові пісні – колядки, щедрівки, веснянки, заклички, посівальні та обжинкові пісні тощо), формувати уявлення про характерні ознаки цих видів літературних творів, вчити розрізняти їх;

ü    систематично читати і розповідати дітям літературні твори різних жанрів і тематики. Підтримувати дитячу ініціативу щодо читання і розповідання їм, зорієнтовувати при доборі літературного репертуару. Формувати художній і читацький смаки. Використовувати можливості відтворення літературних творів засобами кіно-, відео-, фотомистецтва, анімації, комп’ютерної графіки;

ü    долучати до обговорення змісту, персонажів, висловлення власних оцінних суджень і ставлень, участі в етичних бесідах за прочитаним чи розказаним та визначенні моральної цінності твору, а також до пошуку й аналізу засобів художньої виразності у творах, співвіднесенню їх із жанром. Сприяти свідомому запам’ятовуванню почутих від дорослих творів, вчити впізнавати назву, автора, героїв твору за його фрагментом, ілюстраціями або слайдами. Спонукати до постановки запитань про те, що було незрозумілим у творі;

ü    заохочувати дітей до запам’ятовування віршованих текстів та їх виразного декламування. Вчити інтонаційної виразності під час декламування віршів напам’ять, вправляти в умінні користуватися природними інтонаціями голосу, логічними паузами, наголосами. Звертати увагу дітей на особливості поетичного мовлення (певний ритм, мелодійність звучання, повторення звуків, рими, образні вирази тощо). Підтримувати інтерес дітей до поетичного слова і бажання декламувати, самостійно складати вірші;

ü    розвивати образотворчі акторські й режисерські задатки і здібності дітей засобами літературного мистецтва. Залучати дітей до дій в уявлюваних ситуаціях, участі в інсценуваннях знайомих творів, драматизаціях, у перегляді та розігруванні постановок за мотивами літературних творів у пальчиковому, іграшковому, тіньовому, ляльковому та інших видах дитячих театрів.

Робота з дитячою книжкою

·                    привчати дітей до постійного спілкування із книгою. Систематично розглядати дитячі книжки. Розширювати уявлення дітей про будову книжки, оформлення обкладинки, розташування на ній назви, прізвища автора, малюнка, який узагальнено передає тематику самої книги;

·                    формувати навички дбайливого поводження із книгою, охайного користування нею. Привчати до “лікування” книжок і дотримання порядку в місцях їх зберігання спільно з дорослими, іншими дітьми чи самостійно;

·                    влаштовувати у дошкільному навчальному закладі групові та домашні дитячі “бібліотеки”, залучати дітей до їх формування, поповнення, укладання тематичних добірок, книжкових виставок. Підтримувати інтерес до самостійного перегляду, читання книжок для них, ілюстрування, ліплення за мотивами і під враженням книжок, розігрування творів;

·                    привчати знати назву, автора обраної для перегляду, читання книги. Закладати уявлення про відомих дитячих письменниківкласиків та сучасних, окремі цікаві факти їхньої біографії, вчити впізнавати їх на портретах. Знайомити з видатними митцями слова рідного краю.

Навчання елементів грамоти

Ø    у межах добуквеного періоду до навчання елементів грамоти проводити підготовчу, пропедевтичну роботу із засвоєння елементів писемного мовлення;

Ø    ознайомлювати з основними одиницями мовлення й навчити правильно користуватися термінами на їх позначення “речення”, “слово”, “звук”, “склад”, “буква”;

Ø    формувати елементарні уявлення про слово як основну одиницю мовленнєвого спілкування та його номінативні значення (може називати предмети і явища, дії, ознаки предметів і дій, кількість тощо). Дати уявлення про слова, що не мають самостійного значення і їх використовують у мовленні для зв’язку слів між собою (показати на прикладах сполучників і прийменників);

Ø    навчити виокремлювати із мовленнєвого потоку речення, сприймати його як кілька пов’язаних за змістом слів, які висловлюють завершену думку;

Ø    вправляти у поділі речень на слова, визначенні кількості й порядку слів у них та складанні речень із розрізнених слів, із заданим словом, у поширенні речень новими словами. Залучати дітей до моделювання речень за схемами речень;

Ø    ознайомлювати зі звуками мовними і немовними. На основі вдосконалення фонематичного слуху і звуковимови формувати вміння звукового аналізу мовлення;

Ø    вчити визначати на слух перший і останній звуки у словах, місце кожного звука у слові, виокремлювати заданий звук у словах та визначати його позицію (на початку, в середині чи у кінці слова), виділяти звук, що частіше звучить у тексті, самостійно добирати слова із заданим звуком у певній позиції. Показати залежність значення слова від порядку чи зміни звуків (кіт – тік, карта – парта);

Ø    формувати знання про голосні та приголосні мовні звуки на основі уявлень про відмінності їх утворення. Дати поняття про склад як частину слова, утворену з одного чи кількох звуків, про складоутворювальну роль голосних звуків у словах;

Ø    вправляти у поділі слів на склади з орієнтування на голосні звуки, у визначенні кількості та послідовності складів. Показати залежність значення слова від порядку складів у ньому (бан-ка – ка-бан, Ку-ба – Ба-ку). Вчити визначати наголошені й ненаголошені склади у словах, помічати смислову роль наголосу (за'мок – замо'к). Вправляти у складанні складових схем слів та доборі слів до заданої схеми;

Ø    ознайомлювати з поняттям про тверді та м’які приголосні звуки. Вчити виконувати на слух звуковий аналіз слів, будувати звукові схеми слів із позначок або фішок відповідно до порядку й характеристики звуків у словах (голосний чи приголосний, твердий чи м’який приголосний). Примітка: з урахуванням індивідуальних здібностей, можливостей, інтересів дітей та побажань їхніх батьків розпочинати в індивідуальному порядку достроковий перехід до буквеного етапу в оволодінні елементами грамоти. Почати ознайомлення із буквами як знаками передачі звуків на письмі. Сприяти ознайомленню з основними буквами за принципом частотності вживання відповідних звуків в усному мовленні, пропонуючи дітям не алфавітні, а звукові їхні назви. Формувати початкові вміння звуко-буквеного аналізу складів і слів, злитого читання складів різної структури на основі аналітико-синтетичного способу: двобуквених закритих (голосний + приголосний) і відкритих (приголосний + голосний), трибуквених без збігу та зі збігом приголосних. Поступово переходити до читання односкладових, двоскладових слів простої структури, ускладнюючи завдання для читання залежно від індивідуального темпу засвоєння способів читання дитиною (до пропонування для свідомого читання речень і коротких текстів).

Підготовка до письма

Ø    розвивати просторові уявлення, вміння орієнтуватися на площині, сторінці альбому, книжки, зошита (знаходити центр, середину, лівий, правий, верхній, нижній краї, правий верхній, правий нижній та інші кути);

Ø    розвивати дрібні м’язи, гнучкість суглобів та моторику пальців і кистей рук, координацію рухів кистей рук та очей, окомір у художній діяльності (малювання, ліплення, аплікація, конструювання і художня праця з різними матеріалами та інструментами, гра на музичних інструментах тощо);

Ø    учити правильно тримати олівець і ручку для виконання спеціальних вправ з підготовки до письма (на відміну від тримання олівця під час малювання);

Ø    вправляти у спеціальних графомоторних і графічних вправах з обведення контурів зображень, штрихування форм різними способами (крапками, короткими штрихами, прямими і хвилястими лініями у різних напрямках), проведення прямих, ламаних, кривих ліній різної конфігурації на нелінованій та лінованій основі;

Ø    учити впевнено рухатися по площині, вздовж рядка, ритмічно розміщувати на рядку прості зображення, графічні елементи і візерунки з них. В індивідуальному порядку задовольняти інтерес дітей до друкування букв, складів і слів, вимова і написання яких збігаються.

Поради батькам.

 Якомога більше спілкуватися з дітьми, розповідати їм і читати художню, пізнавальну літературу.

Збагачувати досвід дітей позитивними враженнями під час прогулянок, екскурсій, цікавих спостережень у соціальному, культурному та природному довкіллі. При цьому враховувати пізнавальні інтереси й переваги своїх дітей. Докладніше зупинятися на об’єктах і явищах, які найбільше привернули дитячу увагу.

Розповідати дітям про себе (своє навчання, роботу, захоплення), про родичів (де живуть, ким працюють, ким доводяться дитині, які мають чесноти та інше) та людей, які оточують дитину за межами сім’ї. Частіше ділитися з дітьми спогадами про минуле, дитинство дорослих, улюблені ігри, друзів дитинства, цікаві чи складні життєві ситуації.

Пропонувати дітям пограти в улюблені ігри рідних людей, почитати їхні улюблені книжки, переглянути улюблені фільми чи послухати дорогі пісні. Запропонувати малюкам описати власні ігри з друзями у дитсадку чи у дворі, знайти в них спільне з уподобаннями свого дитинства, разом з дітьми придумати нові варіанти старих ігор і забав. Організовувати спеціальні мовленнєві ігри для розвитку усного мовлення, можна – із залученням рідних, сусідів, друзів.

Так, для збагачення словника різними частинами мови корисно пограти в “Зимові слова”, “Солодкі слова”, “Скляні (дерев’яні, металеві, пластмасові та ін.) слова”, “Ввічливі слова”, “Веселі/сумні слова”, “Спортивні слова” тощо. Тут важливо дати правильну, чітку настанову: “Назвіть слова, які нагадують нам про...”.

Повправляти дітей у вживанні дієслів буде цікаво в ігрових завданнях “Хто що вміє робити”, “Зміни слово” (утворення нових дієслів за допомогою префіксів), а змагальна вправа “Хто назве більше” стимулюватиме пошук іменників-назв частин предметів, прикметників, прислівників та інших частин мови. У повсякденні корисно розширювати запас слів-узагальнень, проводячи ігрові вправи “Назви одним словом”, “Магазин меблів  (одягу, взуття, іграшок, продуктовий, молочний, овочевий...)”, “Що зайве?”

У спілкуванні з дітьми стежити, чи правильно вони узгоджують між собою слова у словосполученнях і реченнях, вчасно і коректно виправляти помилки та включати дітей у створювані дорослим ситуації спілкування, де треба застосувати ці вміння. Наприклад, поставити відповідне запитання (скільки вікон у нашій квартирі? у якій сукні ти підеш на день народження?) або запропонувати гру (“Пограємо-полічимо” на узгодження іменників з числівниками, “Хто який?” на узгодження прикметників із займенниками чи іменниками).

Можна створювати й провокаційні ситуації мовлення, у яких пропонуються зразки неправильного зв’язку слів у висловлюваннях і які потрібно виправити (“я мчу з гора без лижах” – “я мчу з гори на лижах”). Звертати увагу дітей на багатозначність слів. У певних ситуаціях скористатися змогою поміркувати разом над добором іншого слова замість сказаного, визначенням протилежності у дії чи якості, навести приклад різних значень однакових за звучанням слів. Тут стануть у пригоді й ігри “Скажи інакше”, “Дружні слова”, “Скажи навпаки”, “Слова-близнюки”.

Залежно від конкретної ситуації задовольнятися лаконічними висловлюваннями дітей або спонукати їх до побудови більш розгорнутих реплік. Щоб привчити говорити поширеними реченнями, варто подавати власні зразки такого мовлення і залучати дітей до гри. Наприклад, у грі “Мовчун і балакун” один гравець задає основу речення, а інший чи інші почергово доповнюють її по слову наскільки це можливо: “Стоїть хата. – На березі стоїть хата. – На березі річки стоїть хата. – На мальовничому березі річки стоїть хата. – На мальовничому березі річки стоїть біла хата і т. д.”. Не менш цікаві ігри можна запропонувати зі словотвору від заданого слова. Зокрема: побудувати ланцюжок слів від слова “вчити” (вчитель, учень, навчання, вчений тощо); утворити назви помешкань від назви тварини (корова – корівник, свиня – свинарник, курка – курник, вівця – вівчарня та ін.).

З метою відпрацювання чіткої звуковимови корисно розучувати з дітьми чистомовки і скоромовки. Якщо у 5-річних дітей спостерігаються вади звуковимови, слід звернутися за допомогою до фахівця-логопеда й виконувати всі рекомендовані ним артикуляційні, фонематичні вправи для постановки звуків та вміння їх диференціювати.

Під час виконання цих завдань, варто запропонувати дітям вправи на виділення першого й останнього звуків у власних іменах, назвах іграшок чи інших предметів довкілля; спільно з малюками визначати послідовно всі звуки у слові, шукати заданий звук у словах-назвах предметів, картинок, дій довкола себе тощо. Цікаво й позмагатися на більшу кількість названих слів із заданим звуком, зі звуком у певній позиції у словах. Корисно разом з дітьми “маніпулювати” звуками, складами, наголосами у словах, переставляючи їх. Ігри типу “Так і не так” наочно продемонструють дітям значення порядку звуків, складів і місця наголосу в словах. Започаткувати й надалі підтримувати сімейну традицію щоденних бесід про прожитий день з обговоренням вражень, поточних проблем, досягнень, плануванням спільних заходів для дорослих членів родини і дітей. Спонукати дітей не лише до відповідей на поставлені дорослим запитання, а й до самостійної їх постановки.

Привчати дітей бути ввічливими у розмові, бесідах з дорослими й дітьми. Подавати приклад того, як треба вести діалог за столом, у гостях чи при гостях, по телефону. Практикувати ненав’язливий аналіз поточного діалогу за допомогою запитань: “Чи уважно ти мене слухав?”, “Що тобі незрозуміло?”, “Які у тебе є запитання до мене?” та ін.

Використовувати можливості сім’ї для залучення дітей до складання зв’язних розповідей: описування іграшки або страви, які сподобалися в гостях; описування уявних речей (автомобіля майбутнього, фасонів бальних суконь для Попелюшки, кімнати Незнайка і Знайка); розповідання за серіями сімейних світлин (про новорічне свято у дитсадку, літній відпочинок) або картинок із дитячих коміксів; переказування літературного твору з власними імпровізаціями за слайдами діафільму, ілюстраціями у книзі; складання розповідей-суджень, міркувань, пояснень після перегляду вистав, телепрограм, поїздок, спілкування з дорослими і дітьми під час відпустки, перебування у лікарні тощо. Ділитися з дітьми своїми враженнями, висновками, ставленням щодо прочитаного, побаченого, пережитого. Читати малюкам твори дитячої художньої літератури і дитячі журнали. Цікавитися новинками книжкового ринку та періодики для дошкільників, залучати дітей до їх вибору і придбання. Опікуватися домашньою бібліотекою, доручати дітям догляд за книжками, наводити порядок на полицях.