Інклюзія та сенсорна
інтеграція
(відповіді на питання батьків)
Що таке самоорганізація?
Коли дитина ефективно займається однією діяльністю протягом тривалого часу,
вона стає здатною до самоорганізації. Неорганізованість з’являється тоді, коли
вона одну справу починає робити, не закінчує а переходить до наступної. Коли її
дії не конструктивні, наприклад розкидає кубики замість того, щоб будувати.
Діти, які потребують постійного контролю та підтримки, найімовірніше, не здатні
до самоорганізації та погано контролюють свої дії. Їм потрібне постійне
схвалення, чіткий інструктаж та присутність вихователя при виконанні всіх
завдань. Наявність дорослого гарантує упорядкування дій дитини в щоденному
житті, допомагає пристосуватися до нього і розібратися, як і коли взаємодіяти з
оточенням. Дуже добре навчаються діти до організації себе у процесі ігор,
особливо соціальних, при умові, якщо така дитина має на це здатність.
Чи є втручання, засноване на сенсорній інтеграції,
альтернативою медикаментозному лікуванню, покликаному підвищити активність та
увагу дитини?
Стратегії сенсорної інтеграції – це природний спосіб корекції таких проблем
у дітей, який не передбачає прийом ліків. Співпраця спеціалістів
міждисципліінарної команди, що працюють з вашою дитиною, має тут дуже важливе
значення: вони повинні спільно визначити необхідні види терапії, включно з
медичним лікуванням(ліки, харчові добавки, дієти, протиалергічне ливе лікування
тощо).
Невже багато дітей з часом просто не переростають свої
проблеми?
Нажаль, порушення сенсорної системи не можна перерости. В результаті
багатьох зусиль і тривалої практики, дитина може набути негенералізованих
навичок, які компенсують погану обробку сенсорних сигналів і приховають
проблему. Наприклад, дитина із неорганізованими постуральними реакціями чи
невпорядкованою роботою окорухових м’язів може навчитися грати в футбол і
малювати олівцем, але вона робитиме це постійно долаючи труднощі, бо вони
нікуди не зникають. Здобути навичок важко, але після терапії це вдається.