Обмін досвідом «Як мотивувати дітей до пізнання природи з метою самостійного освоєння світу» (Робота методичного куточка)

 Обмін досвідом

«Як мотивувати дітей 

до пізнання природи

з метою самостійного освоєння світу»

(Робота методичного куточка)

                                    Підготувала

                                                      вихователь-методист

                                                                     Вертіївського ДНЗ «Колосок»

                                       Передня О.А.

Дошкільне дитинство – вік  «чомусиків». І що старші діти, то ширше коло їхніх  запитань:  «3 чого зроблено Місяць?»,  «Чому світить Сонце?»,  «Чому на небі зірки?», «Як вода потрапляє в річки та озера?»,   «Чому пісок розсипається?»,  «Чому земля чорна, а пісок світлий?».

Аби задовольнити інтереси вихованців і спонукати їх до самостійного освоєння світу, педагоги дошкільного навчального закладу «Колосок» створили особливий розвивальний простір, у якому пізнання природи спирається на спостереження та практичну діяльність.

Спостереження та дослідження на території дитсадка

Належно створене природне розвивальне се­редовище не лише дає можливість забезпечити умови для організованої життєдіяльності дітей, а й спонукає їх до самостійного активного пізнання навколишнього світу.

До створення екологічного розвивального середовища колектив дитячого садка підійшов творчо: ми максимально задіяли його тради­ційні складові (квітник, садок, город, куточок лі­карських рослин, куточок лісу) та створили нові нетрадиційні елементи (краєзнавчий куточок, альпійську гірку, штучну водойму). В оформ­ленні ділянки дошкільного закладу активно використовували різні дерева, кущі, квіти. Оскільки наш садочок розташований на сіро-пісковому грунті, адміністрація та педагоги щороку приділяють ве­лику увагу завезенню родючого ґрунту для облаштування клумб та городів.

Під час висаджування рослин на городі чи у квіт­нику, спостереження за їхнім розвитком, догляду за ними у дітей формується система знань про рослинний світ, зокрема про його розмаїття, стадії розвитку рослин та їхню будову; про сезонні зміни в природі. Так, щороку восени та навесні педагоги разом з дітьми озеленюють територію садочка де­коративними деревами та кущами, за якими потім спостерігають упродовж тривалого часу.

Вихователі намагаються залучити до спостережень за об’єктами природи різні аналізатори дітей.

Наприклад. Пропонуємо дітям понюхати квітку, яка щойно розквітла, торкнутися гілочки ялини, щоб відчути на дотик її колючі голочки, просіяти пісок крізь сито та поміркувати, чому він сиплеться, поспостерігати за тим, як ґрунт усмоктує воду, тощо.

Спостереження та дослідження природи часто пов’язуються з милуванням, піклуванням та доглядом за її об’єктами, працею, іграми, збиранням різноманітного природного матеріалу. Саме тоді дитина є не байдужим споглядачем довкіл­ля, а активним діячем у ньому.

Екскурсії та прогулянки

Щоб розширити кругозір дітей, показати їм те, чого вони не зможуть побачити на території са­дочка, педагоги проводять систематичну роботу з ознайомлення малят з природою найближчого оточення під час екскурсій, прогулянок. За допо­могою маршрутних карт діти досліджують розта­шування природних об’єктів, вивчають умови їх існування. Такі екскурсії дають змогу застосувати набуті знання, а також стимулюють пізнавальний інтерес вихованців.

Наприклад. У звичайному природному середовищі діти можуть спостерігати за качками на воді, а потім у ході навчаль­но-пізнавальної діяльності дослідити їхнє пір’ячко; побачити білочку на дереві, пригадати спосіб її життя та поекспериментувати: чи візьме білочка горішки, які їй принесли діти; побачити зблизька маленьку жабку, простежити за її перемі­щенням у траві тощо.

Також двічі на рік для вихованців старших груп організовуємо екскурсії до краєзнавчого музею та на екологогічні об’єкти. Завдяки та­ким заходам діти отримують елементарні наукові знання про природу, розширюють свої уявлення.

Інтегровані заняття в куточку екології

Щоб вивчення та дослідження природи не було періодичним, у приміщенні дошкільного закладу створені екологічні куточки. У них є кілька осе­редків. В оформленні такого куточка у старшій групі акцент зроб­лено на космічній тематиці. Тут діти розширю­ють свої знання про Сонячну систему, отримують елементарні уявлення про зорі, планети, прила­ди, які допомагають людям вивчати космос.

Також у залі розташований вели­кий акваріум, і малята мають змогу спостеріга­ти за життям його мешканців, доглядати їх.

Є куточок дослідницької діяльності, з обладнанням та матеріалами, необхідними для проведення дослідів та експериментів.

Досліджуємо з дітьми різні об’єкти і явища – воду, сніг, лід, іній, повітря, вітер, пісок, ґрунт, квіти, дерева, пророщування цибулі, моркви, буряків, пробудження гілочки від сну, а також влас­тивості різних матеріалів.

Наприклад. У ході дослідів наші вихованці з’ясовують, як лід перетворюється  на воду, вода – на пару і навпаки, чому цукор та сіль розчиняються у воді, а ґрунт – ні, чим відрізняється сухий пісок від вологого тощо. Навчально-пізнавальна діяльність в куточку екології проводиться зі старшими дошкільниками раз на тиждень, відповідно до розподілу занять. Зазвичай це інтегровані заняття: ознайомлення з соціумом + дослідження природного довкілля + мовленнєвий розвиток + малювання.

Така робота сприяє формуванню екоцентрованого світобачення, поліпшує сприймання дітьми матеріалу, підсилює їхній інтерес, викликає пози­тивні емоції, виховує бережне ставлення до при­родного довкілля.

Діяльність у куточках природи

Старша група дошкільного закладу оснащена куточком живої природи. Під час вибору мешканців для них педагоги враховують вимоги програми і можливості для їх розміщення. Саме тут діти мо­жуть протягом усього дня підходити до рпвликів та рослин, розглядати їх, проводити тривалі спостереження за ними, досліджувати, експеримен­тувати. В ході ознайомлення з живими об’єктами у дошкільнят розвиваються спостережливість, інтерес до природи. У старшій групі найбільше часу відводиться для тривалих спостережень: діти стежать за роз­витком рослин з насіння. Під час такої діяльності малята мають можливість помічати послідовність у настанні природних явищ, видимий зв’язок між ними та їхній вплив на рослини.

Порівнюючи рослини, за якими доглядають, дошкільники вчаться виділяти істотні властивості схожих рослин і отримують матеріал для їх класифікації та формування елементарних понять.

Наприклад. Під час спостереження за зрізаними взимку гілочками дерева, які тримають у різних температурних умо­вах, діти можуть побачити, як по-різному розви­ваються пагони. Так вони дізнаються про вплив тепла на пробудження і розгортання бруньок, по­яву листя.

Догляд за рослинами і тваринами дає малятам змогу застосувати на практиці набуті теоретичні знання про природу.

Колекціонування природних матеріалів

Колекціонування – одна з ефективних тех­нологій дослідницької діяльності дошкільників та засобів стимулювання їхньої пізнавальної активності. Сприяє розвитку допитливості, оволодінню засобами спілкування в ході організації пошуку та під час презентації нових екземплярів.

Колекціонуючи природні матеріали, діти вчать­ся систематизувати інформацію, конкретизують набуті під час занять та інших форм роботи природничі уявлення.

Наприклад. У нашому дитсадку оформлено такі колекції:

різних видів каміння;

шишок;

грунтів;

зернових культур;

му­шель;

плодів дерев;

гербаріїв;

флораріумів.

Також колекціонування відіграє важливу роль в об’єднанні дітей, батьків і педагогів навколо цікавої та захопливої справи.

Навчити вихованців помічати незвичне у зви­чайному, радісно сприймати красу, розмаїття, багатство та особливості природного довкілля, спонукати їх до пізнання навколишнього світу і є завданням дошкільного закладу. А дослідниць­ка діяльність дошкільників сприяє тому, що вони дедалі охочіше звертаються за інформацією до дитячих енциклопедій, пізнавальної літератури, дорослих. Опанування різних засобів пізнання, зокрема й експериментування, сприяє розвитку активності, самостійності, творчості.

Додаток

«Про квіти дбають діти»

Заняття в куточку природи з елементами дослідницької діяльності

для дітей старшої групи

Мета: Розвивати та підтримувати стійкий інтерес до світу рослин. Стимулювати бажання самостійно вирощувати рослини та доглядати за ними, радіючи результатам своєї праці. Виховува­ти любов до живої природи. Розширювати знання дітей про кім­натні рослини, їхні назви, будову, умови росту й розмноження; спонукати до дослідницької діяль­ності. Навчати здійснювати догляд за рослина­ми (поливати, розпушувати ґрунт, витирати пил з листя, обприскувати). Формувати уявлення про сигнальні прапорці та їхнє значення. Ознайомлювати з одним зі способів розмноження рослин – живцюванням; учити саджати колеус способом живцювання.

Матеріал. Демонстраційний: зображення рослини з чітко вираженими коренем, стеблом, листками, квіткою; картки із зображеннями ґрунту, сонця, води; картинки із зображеннями кімнатних квітів (колеус, фіалка, фікус, алое); квіти з куточка природи; предмети для догляду за квітами (лійки, палички для підпушування, пульверизатор, сервет­ки, пензлики); три лійки з водою; сигнальні прапор­ці.

Роздатковий: стаканчики з водою, фломастери, паперові смужки (для кожної дитини); фартушки, горщики для висаджування, лопатки, земля, керам­зит, лійки; живці колеусу з корінцями та без них.

Попередня робота. Бесіди і спостере­ження за кімнатними рослинами. Чергування в куточку природи. За кілька тижнів до занят­тя слід зрізати листки колеусу і поставити у воду.

Хід заняття:

Вихователь. Запрошую вас до чарівного світу природи. Пригадаймо, що таке природа. (Відповіді дітей). Хочете дізнатися, про який об’єкт природи ми будемо гово­рити? Ось вам загадка-підказка:

Виростаєм на віконці,

Розквітаємо на сонці,

Від водиці зеленіємо,

Усім діточкам радіємо.

(Кімнатні квіти).

Кімнатні квіти також частина природи.

Де вони ростуть? А де здебільшого стоять у групі? Для чого потрібно вирощувати кім­натні рослини? (Вони прикрашають житло, ми­лують око, звеселяють нас, очищують повітря, а деякі навіть лікують).

Дидактична гра «Назви частини квітки».

Діти розглядають зображення квітки з чітко вираже­ними коренем, стеблом, листками, квіткою, називають частини рослини.

Запитання до дітей

Які частини рослини ми бачимо в природі?

А які недоступні для нашого ока? Чому?

Дидактична гра «Що потрібно рослині для росту?»

Діти визначають, що потрібно рослині для росту. Викладають схему: в центрі – кімнатна рослина, навколо – зображення ґрунту, сонця, води, палички, серветки.

Дидактична гра «Впізнай квітку»

Вихователь вивішує на дошці фотографії колеусу, фіалки, фікуса, алое, ромашки. Діти називають їх.

Вихователь. Ви нічого дивного не помітили? (Ромашка зайва). Погляньмо, чи є такі квіти у нашо­му куточку.

Діти підходять до куточка природи. Показують та на­зивають рослини, які бачили на картинках.

Вправа «Сигнальні прапорці, або Чого бракує квітці?»

Вихователь звертає увагу дітей на сигнальні прапор­ці, які стоять у горщиках з рослинами, обговорюють їх.

Значення прапорців:

синій – квітці бракує води;

коричневий – слід підпушити землю;

зелений – треба протерти листя від пилу.

Дидактична гра «Що для чого потрібно»

Малята стають кругом столу. Перед кожним рослина у вазоні. На столі предмети для догляду за квітами (лій­ки, палички для підпушування, пульверизатор, сервет­ки, пензлики). Діти називають предмети та розповіда­ють, як використовуватимуть їх у догляді за рослинами.

Вихователь. Діти, погляньте на квіти, яким бракує води. Що ви можете сказати про ґрунт у горщику? (Він світлий). А тепер погляньмо на квіти, які поливати сьогодні не потрібно. Що ви можете сказати про ґрунт у цих горщиках? (Він темний).

Експеримент «Який ґрунт?»

Вихователь пропонує дітям доторкнутися рукою до вологого і до сухого ґрунту. Роблять висновок, що вологий ґрунт на дотик холодний, в’язкий, а сухий – теплий і розсипчастий. Вологий – темного відтінку, а сухий – світлого.

Вихователь. Тепер ми з вами знаємо, як ді­знатися, чи треба поливати рослину, коли немає сигнального прапорця. Треба поглянути на ґрунт у горщику та спробувати його на дотик. А якою водою треба поливати рослини?

Експеримент «Яка вода потрібна?»

Вихователь виставляє три лійки (одна — дуже хо­лодною водою, друга – з гарячою, у третій — вода кім­натної температури).

Вихователь. У мене тут три лійки з водою: в одну з них я набрала води ще вчора ввечері, і вона всю ніч стояла у групі, другу лійку я щойно занесла знадвору, а в третю налила гарячу воду з крана. У якій лійці вода буде найхолоднішою. Як дізнатися, де вода кімнатної температури?

Вихователь пропонує вихованцям доторкнутися до лійки з водою та вирішити, якою водою слід поливати квіти. Чому варто поливати квіти відстояною водою?

Трудова діяльність

Діти одягають фартухи, допомагають одне одному зав’язати, доглядають за рослинами: поливають та розпушують ґрунт, протирають листя.

Вихователь. Як гадаєте, чи може вода текти вгору? Як же тоді квіти вбирають її з ґрунту, який ми поливаємо?

Дослід «Як рослина вбирає воду»

Припущення. Вода не може текти вгору.

Обладнання: склянка з водою, смужка серветки шириною 5 см, фломастери.

Хід досліду. Беремо смужку шириною 5 см, відступаємо від краю і малюємо на ній фломастерами різних кольорів позначки (одну біля одної), опускаємо серветку в склянку так, щоб вода не торкалася позначок. Через деякий час спостерігаємо, що позначки розпливаються вода піднімається вгору (серветка стає вологою).

Висновок. Вода може рухатися вгору. Так само вона піднімається від кореня до стебла і листочків.

Висаджування живців

Вихователь звертає увагу дітей на підвіконня, де стоять живці колеусу у склянках з водою.

Вихователь. Ви вже знаєте, що рослину можна виростити з насіння, з цибулинки, за допомогою листочка, а також із живців. Що нового з’явилося у цих живців? (Маленькі корінці). Що це означає? (Час пересадити рослини в горщики). А ще можна саджати живець, не чекаючи, коли з’являться корінці. (Показує дітям підготовлені живці без корінчиків). Посадимо і ті, й інші живці та спостерігатимемо за ними.

Діти переходять до іншого столу. Висаджують живці з корінцями і без у горщики різних кольорів.

Алгоритм роботи

1. Закриваємо отвір керамзитом, щоб не ви­сипався ґрунт і рослина дихала.

2. Насипаємо ґрунт майже до самого верху, поливаємо, чекаємо, поки земля вбере воду.

3. У центрі горщика утворюємо ямку і опуска­ємо в неї живець.

4. Нагортаємо і легенько притискаємо землю навколо рослини.

Вихователь. Спостерігатимемо, які живці приживуться швидше.

Діти прибирають робочі місця.

 2019 рік