Дорогі батьки!
Ні для кого тепер не секрет, що в наш час дуже часто діти
піддаються агресії, стають нервовими і злими. Ми не можемо достукатись до них
через слова, вони нас майже не чують, їх поведінка стає некерованою. Цьому часто сприяють інтернет ігри,
копіювання поведінки негативного героя з телебачення, стресові події в
навколишньому житті. Ми, психологи, подаємо до вашої уваги, батьки, декілька ігор,
що допоможуть вам знизити агресивну поведінку, переключити дитину на інший вид
діяльності. Перше, що використовують психологи і рекомендують вам - це проводити
гру з музичним супроводом.
Ігри та вправи для музикотерапії
«Шарф
із казковими історіями»
Мета: навчати дитину заспокоюватися і зосереджуватися.
Музичний матеріал: ритмічна та повільна музика. Форма роботи:
індивідуальна. Хід: практичний психолог (мама) вмикає музику й рухає над головою дитини
великим яскравим шарфом. Одночасно фахівець чи мама розповідає дитині фантазійну
історію, наприклад про неї саму. Коли шарф підлітатиме угору й гойдатиметься зі
сторони в сторону, дитина має рухатися довільно, а коли опускатиметься —
зупинятися. Під час вправи практичний психолог (мама) має синхронізувати рухливі та
спокійні епізоди у рухах шарфа, музиці та історії.
«Вперта подушка»
Мета: усувати загальне напруження, впертість.
Музичний матеріал: симфонічна фантазія «Буря» Петра Чайковського, «Ноктюрн №
20» Фредеріка Шопена (Frederic Francois Chopin). Форма роботи: індивідуальна.
Хід: практичний психолог
(мама)
показує дитині чарівну вперту подушку в темній наволочці. Вона розповідає, що всередині цієї подушки
живуть впертощі, які змушують дитину вередувати й опиратися. Практичний
психолог (мама)
пропонує прогнати їх. Для цього дитина має щосили бити кулаками подушку й
промовляти — «Сильніше, сильніше, сильніше!» Усе це дитина робить під музику
(лунає симфонічна фантазія «Буря»). Коли рухи дитини стануть повільнішими,
практичний психолог (мама)
зупиняє гру й просить її послухати, про що говорять впертощі. Дитина прикладає
вухо до подушки і слухає. Відтак практичний психолог говорить, що впертощі
злякалися і мовчать, а це значить, що подушка стала доброю. Після цього
фахівець пропонує дитині полежати на подушці й послухати музику (лунає «Ноктюрн
№ 20»).
«Клоуни сваряться»
Мета:
знімати вербальну агресію. Музичний матеріал: п’єса «Клоуни» Дмитра
Кабалевського. Форма роботи: групова
(4-5 дитини). Хід: практичний психолог (мама) вводить
дітей в ігрову ситуацію — «Клоуни показували виставу, веселили глядачів, а
потім почали вчити дітей лаятися. Сердито лаяти одне одного овочами і
фруктами». Фахівець пропонує дітям зробити те саме: вони можуть вибирати пари,
міняти партнера, «сваритися» разом чи по черзі «сварити» інших вихованців. При
цьому їхні інтонації мають бути сердитими. Відтак практичний психолог говорить
— «Коли клоуни навчили дітей сваритися, батькам це не сподобалося. І тоді
клоуни почали вчити їх не лише сваритися овочами і фруктами, а й ласкаво
називати одне одного квітами». Діти знову розбиваються на пари й називають одне
одного квітами. Практичний психолог керує грою: за допомогою умовного сигналу
оголошує про початок та кінець гри, зупиняє її, якщо діти використовують інші
слова чи проявляють фізичну агресію.
«Морське дно»
Мета:
розслаблятися. Музичний матеріал: п’єса «Місячне світло»
Клода Дебюссі (Achille-Claude Debussy). Форма роботи: індивідуальна, групова.
Хід: практичний психолог
(мама)
проговорює текст, узгоджуючи його з темпом музики. «Зараз ми зануримося у
морську глибину. Спочатку перевірте, чи працює спорядження для дихання під водою
— спокійно, без напруження вдихніть, а тепер — видихніть. Зі спорядженням все
гаразд, тому занурюємося. Зробіть спокійно глибокий вдих, а з видихом
опустіться на самісіньке дно. Довкола вас — чиста блакитна вода. А тепер
уявіть, що ви — морські хвилі, які легко гойдаються разом із музикою. Довкола
вас плавають різноколірні мешканці моря. Відчуйте їхню присутність, розгляньте
їх уважно. Раптом — течія змінилася! Усі хвилі заворушилися, почали рухатися,
подорожувати морською глибиною, зустрічати нових морських мешканців. Аж ось
настала ніч. У повній темноті морська вода засяяла — це блискучі мікроскопічні
водорості, рачки, дивовижні медузи. Відтак хвилі поступово заспокоюються і
лягають на дно». По завершенні практичний психолог (мама) пропонує дітям знову прослухати
музичну композицію й намалювати образи, які виникли у них в уяві. Відтак
психолог (батькам слід для
аналізу малюнка звернутися до психолога) аналізує дитячі
малюнки, щоб виявити приховане емоційне напруження, невдоволення, агресію.
«Ведмедик-відлюдько»
Мета: усувати замкнутість. Музичний матеріал:
уривок із сюїти «Карнавал тварин» Каміля Сен-Санса (Charles-Camille Saint-Saëns),
форма роботи: групова. Хід: діти інсценізують казку, яку читає практичний
психолог (мама).
Жив-був Ведмедик, який не хотів ні з ким дружити. Сидів він на пеньку і
викладав піраміду із шишок. Підбіг до нього Зайчик (лунає уривок із сюїти
«Карнавал тварин»), привітався: «Привіт, Михасю!» Відвернувся Ведмедик, брови
насупив, надувся. Підбігла Білочка (лунає уривок із опери «Казка про Царя
Салтана»), лапку протягнула: «Привіт! Будемо дружити?» Відвернувся Ведмедик.
«Не потрібні мені друзі», — пробурчав він. Їжачок мимо чеберяв, хотів ягідкою
пригостити Ведмедика. Михась ягідку взяв і відвернувся. Навіть не подякував.
«Який він всетаки відлюдько!» — здивувалися звірята. Аж раптом подув сильний
вітер (лунає «Політ валькірій»). Білочка у дупла стрибнула, Їжачок у нірку
заліз, Зайчик під кущик заховався. А вітер почав дути сильніше, аж ураган
здійнявся. Підхопив вітер Ведмедика, закрутив і поніс кудись.
Ведмедик дуже злякався і хотів покликати на допомогу… Та не було кого кликати,
адже Ведмедик не мав жодного друга. Раптом із-за куща вискочив Зайчик, схопив
Ведмедика за лапки. Їжачок виліз із нірки й схопився за Зайчика. Білочка
вистрибнула і схопила Їжачка (діти біжать паровозиком). І здався вітер, опустив
звірят на землю. «Як добре, коли є друзі!» — подумав Ведмедик. А вголос
промовив: «Спасибі!» Відтоді Ведмедик дуже змінився. Він перший вітається зі
звірятами, завжди говорить: «Спасибі!» й дуже любить гратися з друзями на
лісовій галявині.
Також можна використовувати
бібліотерапію тобто казка зі змістовим, терапевтичним наповненням
Казка
«Маленький ведмедик»
Трапилася ця історія в одному дитячому садку,
у який ходили різні лісові звірі. Щоранку ліс прокидався від теплих сонячних
промінчиків, що зігрівали землю, а пісні пташок будили звірят, яких батьки вели
до лісового дитячого садка. Недалеко від дитячого садка жив Ведмедик. Ніхто зі
звірів з ним не дружив, бо він з усіма бився. «Усі хочуть мене образити,
зробити мені боляче. Мені потрібно захищатися. Якщо я не битимуся, то інші
звірі ображатимуть мене», — так думав Ведмедик. Одного разу Ведмедик дуже засумував
через те, що він завжди проводить час наодинці. Тож Михасик вирішив
прогулятися. Ходив він, ходив і прийшов до дитячого садка, де гралися звірята.
— Погляньте, до нас іде Ведмедик. \» Може, він стане нашим новим другом\», —
сказала Білочка. — Але придивіться, — закричав Зайчик, — він стиснув кулаки і
готується з нами битися! Ведмедик не чув розмови звірят і, сильніше стискаючи
кулаки, думав: «Вони домовляються про те, щоб почати мене ображати, і мені
доведеться захищатися». — Ми хочемо з ним дружити, а він хоче з нами битися, —
закричали звірята. — Ми будемо захищатися! І звірята побігли до Ведмедика.
Ведмедик, побачивши звірят, дуже злякався і ще сильніше стиснув кулаки. — Гей,
ти! \» Ми хотіли з тобою дружити, а ти хочеш з нами битися\», — сказали звірята.
— Ми думали, ти наш новий друг, а ти… — закричали вони. Ми не будемо з тобою
дружити. Звірята залишили Ведмедика на самоті. Ведмедику стало соромно через
те, що він хотів битися зі звірятами. Сум сповнив серце Ведмедика, і він
заплакав. Ведмедик почувався дуже погано, бо всі його боялися і у нього не було
друзів. «Що ж мені робити, як потоваришувати зі звірятами?» — думав Михасик. І
раптом Ведмедик побачив, що він досі стикає кулаки, на які крапають сльози. «Я
зрозумів, мені потрібно розтиснути кулаки, адже, напевне, через них звірята
подумали, що я буду битися!» — вирішив Ведмедик. Наступного дня Ведмедик
прийшов до звірят у дитячьих садок і вже не стискав кулаки. Звірята помітили це
і вирішили з ним подружитися. Ведмедик і звірята почали разом гратися, співати
пісень і танцювати. Вони сміялися і розповідали одне одному цікаві історії. А
Ведмедик, коли грався зі звірятами, думав: «Я більше ніколи без
причини не стискатиму кулаки і не битимуся, тому що інші звірята навіть на
думці не мали ображати мене. Як добре, що я розтиснув свої кулаки і зрозумів,
що погано бути забіякою!» І лише від цієї думки Ведмедику стало тепло на душі.
Запитання для обговорення: • Чому Веддмедик думав, що усі хочуть образити його?
• Чи так це було насправді? • Чому звірята в дитячому садку відмовилися дружити
з Ведмедиком? • Чому вони так вирішили? • Що допомогло Ведмедику потоваришувати
зі звірятами? • Що ще можна йому порадити?
Пісочна
терапія для подолання агресивності
Ігри
та вправи для пісочної терапії
«Казкові
дюни»
Мета: знімати напруження, розслаблятися. Хід:
практичний психолог (мама) разом
із дитиною занурює долоні в пісок, рухає пальцями й стежить за змінами піщаного
ландшафту.
«Піщана
ріка»
Мета: заспокоювати, розвивати зосередженість,
вміння слухати тишу, себе й оточення. Хід: практичний психолог (мама) вмикає релаксаційну музику і
разом із дитиною робить піщану річку — занурює долоні у пісок і повільно
ворушить пальцями. Фахівець звертає увагу дитини на те, що всі піщинки різного
кольору — одні коричневі, другі золоті, а треті — яскраво жовті. Практичний
психолог просить дитину уявити, що їх підхоплює легкий приємний вітерець. Він
крутить і переносить її у велику піщану ріку, де тепло й затишно, спокійно і
приємно. Це має тривати
тривалий час до періоду заспокоєння дитини .
«Дракон»
Мета: усувати агресивну поведінку. Хід: дитина
ліпить із піску фігурку дракона. У цей час фахівець запитує її, який у дракона
характер, чи є у нього друзі, як його звати, де він живе тощо. Щойно дитина
виліпить фігуру, практичний психолог повідомляє їй, що якщо дракон злий — його
треба зруйнувати. Перемогу над драконом відзначають
танцем під веселу музику.
