ДІТИ ЗАВЖДИ ПОТРЕБУЮТЬ
ДО СЕБЕ НЕГАЙНОЇ УВАГИ
Існує в дитячій психології правило, його називають "Правило "трьох хвилин". Воно працює, як для подружжя, так і для дітей. Коли батьки в родині починають виконувати це правило, то помічають, що воно дуже багато змінює в стосунках на краще. Правило "перших трьох хвилин" полягає в тому, щоб завжди зустрічати дитину з такою величезною радістю, проявляти її до дитини . І не важливо, ви повернулися з магазину, в який вибігали за хлібом, чи прийшли додому з роботи. Памятайте, що зазвичай все, чим з вами хоче поділитися дитина, вона "видає" в перші хвилини зустрічі, саме в цьому полягає важливість не змарнувати цей час. Ви одразу помітите тих батьків, які інтуїтивно виконують правило "перших трьох хвилин". Наприклад, забираючи дитину з дитсадка, вони завжди присідають на рівень її очей, обнімають при зустрічі та говорять, що за нею скучили. В той час, як другі батьки просто беруть дитину за руку, кажуть "пішли", розмовляючи при цьому по телефону. Моя порада: Приходячи з роботи, одразу звертайте всю увагу на дитину. Роззуваєтесь і біжіть за своєю дитиною. Ви маєте декілька хвилин для того, щоб сісти поруч біля неї, розпитати про її день та вислухати. Потім вже підете їсти й дивитися новини. Якщо ви таким чином не звернете увагу на дитину, то вона буде ходити за вами цілий вечір, потребуючи спілкування.
ВАЖЛИВА НЕ КІЛЬКІСТЬ ЧАСУ, А ЕМОЦІЙНА БЛИЗЬКІСТЬ
Часто декілька хвилин душевної бесіди значать для дитини набагато більше, ніж цілий день, проведений з вами разом, якщо думками в цей час ви були деінде.
За останніми психологічними дослідженнями, українці виділяють на спілкування з власними дітьми максимум 1,5 години на тиждень. Це навіть вважається непоганим результатом. Для порівняння, поляки, наприклад, наводили свої дані, що у них батьки повністю приділяють дитині лише 4 хвилини в день. Звичайно, що ми весь час забігані й заклопотані, точно не зробить наших дітей щасливішими, навіть, якщо ми вважаємо, що робимо це заради них і їхнього добробуту. Дітям дуже потрібне спілкування, потрібен власний життєвий приклад. Для батьків і дітей вираз "час разом" має різне значення.
Для дорослих достатньо, щоб діти просто перебували поруч із ними, коли вони роблять щось удома чи йдуть в магазин. А ось для дітей поняття "час разом" – це дивитися очі-в-очі, коли батьки сідають поруч, відкладають мобільні телефони, виключають думки про сотні своїх проблем і зовсім не відволікаються на сторонні справи. Дитина ніколи не довіриться, якщо відчуває, що в пріоритеті у батьків в момент розмови є щось важливіше, ніж вона. Звичайно, не завжди у батьків є час на спільну гру з власними дітьми, але в такі хвилини робіть тільки те, що хоче дитина. Не треба пропонувати їй ваші варіанти дозвілля. Час швидкоплинний, і ви не встигнете отямитися, як ваші сини й дочки подорослішають, тож не гайте часу і починайте будувати довірливі стосунки з ними вже зараз. Нехай правило "трьох хвилин" стане вам в цьому в нагоді.