Весна

Що потрібно для здоров'я

Карантин!!!

Небезпека

І знову про булінг....

Фінансова незалежність з пелюшок

виховання співчуття та милосердя

Виховання доброти та співчуття у дошкільників

Питання щодо морально-етичного виховання цікавило  психолого-педагогічні науки протягом довгих років. У всі часи цінувалися в людях такі якості, як доброта, справедливість, милосердя, чесність, чуйність, повага до людей. Проблема морального виховання сьогодні набуває особливої актуальності. Недооцінка виховання моральних якостей обертається вадами всього суспільства. Сьогодні дефіцит моральності став джерелом багатьох протиріч, які спостерігаються в нашому житті. Усе частіше зустрічаються прояви байдужості, нетерпимості, агресивності між людьми, що робить процес виховання моральних якостей у дітей особливо необхідним. В нашому дитячому садку було проведено розвивальні заняття на виявлення рівня уявлень дошкільнят про такі моральні якості, як: «доброта», «милосердя», «культура поведінки».  Під час дослідження нами використовувався вправи та ігрові уявно - проблемні ситуацій. Дітям  необхідно було зробити моральний вибір. Ситуації включали в себе таке:

1 ситуація. Дослідження прояву милосердя.

Діти грають у дворі. Раптом один з них впав і дуже забився. Від болю він заплакав.

2 ситуація. Дослідження прояву доброти.

На занятті Злата малювала дерево. Раптом у неї зламався зелений олівець. Вона засмучена. Каже своєму товаришеві: «Я надто натискала і зламала олівець».

3 ситуація. Дослідження культури поведінки.

Матвійко повертається дод

ому з дитячого садка. Назустріч йому йде Марко, ненавмисно зачіпає його і каже: «Вибач!» 

Діти вибирали різні варіанти поведінки в даних ситуаціях. Частина з них, яка показала високий

рівень моральних уявлень, в ситуації «милосердя» припиняла гру, заспокоювала товариша, надавала першу допомогу; в ситуації «Доброта» співчували Злату та пропонували свій олівець; в ситуації «Культура поведінки» спокійно реагували на те, що сталося, відповідаючи: «Нічого страшного!», «Буває!». Інші – в першій ситуації проявляли співчуття на словах «Ну як же ти так!», «Боляче», «Не плач»; в другій ситуації – пропонували звернутися по допомогу до  вихователя, в третій ситуації – висловлювали незадоволення: «Дивитися потрібно!». Треті – або незвертали уваги на свого товариша, який потрапив у біду, сміялися з нього, дражнили; не виявляли співчуття дівчинці, що зламала олівець, «Потрібно було не натискати так сильно», вступали в конфлікт. Аналіз результатів дослідження показав, що у дітей в основному переважає середній рівень сформованості добрих почуттів, уявлень, адекватної поведінки. Діти, розуміли тяжке становище товариша, співчували йому, але не висловлювали бажання допомогти справою. Отримані результати затвердили мене в думці, що необхідна систематична і цілеспрямована робота щодо морального виховання дошкільнят. Моральне виховання дітей – досить складний процес. З часом діти поступово опановують загальноприйняті в суспільстві норми поведінки. Цей шлях тривалий, та не завжди ефективний. Тому такою важливою є роль дорослого, за допомогою якого цей процес здійснюється. Джерелом розвитку доброти, милосердя, співчуття у дошкільника виступають взаємини з близькими людьми. Діти рано починають відчувати доброту, справедливість дорослих, однолітків, чуйно реагують на прояви недоброзичливості. Дуже важливо, щоб вони поширювали гуманні почуття не тільки у собі, а вміли співчувати іншим людям, бути милосердними. Дитина повинна знати, що таке бути милосердним, чесним, справедливим, добрим. Діти повинні вміти відповісти на питання, чому потрібно бути таким, чинити так, а не інакше. Привчаючи дітей розмірковувати над вчинками, ми розвиваємо їх свідомість. З цією метою ми використовуємо в роботі з дітьми групові та індивідуальні бесіди про добрі вчинки людей, збагачуємо їх мову такими словами, як «добрий», «чуйний», «співчутливий». Найчастіше подібні бесіди проводяться після читання художніх творів. Так в бесіді за оповіданням «Як я був мамою», мета якої – викликати у дітей бажання піклуватися про малюків (нагодувати, розважити, заспівати пісеньку, допомогти одягнутися) після читання розповіді вихователь пропонує дітям подміркувати над різними питаннями. У висновку вихователь говорить дітям про те, що вихователька молодшої групи попросила прислати до неї помічників. На питання про те, хто б хотів допомогти малюкам, підняли руки всі діти, що говорить про ефективність бесіди. Читаючи дітям казку «Зозуля» – про те, як мати перетворилася на зозулю і полетіла від недобрих, черствих синів, ми запитуємо дітей: «Вам шкода синів?», прагнучи тим самим підвести їх до висновку жалості, співчуття – адже вони залишилися зовсім одні. Треба прагнути частіше створювати умови, в яких дитина могла б проявити свою самостійність, активність. Діти старшого дошкільного віку здатні не тільки розрізняти хороші і погані вчинки, а й розуміти, чому треба чинити добре, який мотив стоїть за кожним вчинком. Усвідомлення дітьми мотивів вчинків сприяє більш глибокому засвоєнню уявлень про доброту і милосердя, а отже, і розвитку їхніх почуттів, поведінки. Тому потрібно пропонувати дітям ситуації морального вибору, коли дитина виявляється «на роздоріжжі» перед кількома однаково можливими, але різними за своїм моральним змістом лініями поведінки, з яких він повинен віддати перевагу одній. Наприклад, мама говорить дитині: «Ти можеш піти пограти. Але, якщо хочеш, допоможи братові – у нього завдання виявилося важче, ніж у тебе. Сам вибери, що будеш робити». Розвиваючи уявлення дітей про поняття «доброта», «співчуття», можна використовувати різні ситуації, наприклад: У дитячому садку свято. Всі прийшли святково одягнені. Тільки Даринка в звичайній сукні. Марійка запитала: «Чому ти не нарядна?». Даринка відповіла:« У мене мама захворіла», – і заплакала У даній ситуації дітям потрібно проявити співчуття, способи доброзичливої поведінки, знайти шляхи вирішення проблеми. Цінність даної форми роботи з дітьми полягала в тому, що вона давала їм можливість тренування в доброзичл ивій поведінці. У формуванні у дошкільників моральних якостей особливе значення має співпраця батьків і вихователів. У роботі з батьками в дитячих садках проводяться анкетування, готується  та постійно оновлюється інформація для полегшення виховання і розуміння своїх дітей. На батьківських зборах на тему «Інформація для виховання у дітей доброти і милосердя» педагоги можуть запропонувати батькам такі правила виховання дитини:

Люби свою дитину!

Охороняй свою дитину!

Будь добрим прикладом для неї!

Грай зі своєю дитиною!

Працюй зі своєю дитиною!

Не давай дитині можливість переживати!

У результаті систематичної роботи по вихованню у дітей гуманних почуттів, дошкільнята стали більш доброзичливими у відношенні один до одного, навчилися прощати ненавмисно заподіяний біль, вибачатися, якщо винні, навчилися зважати на бажання та інтереси інших. Ці дослідження переконали нас у необхідності виховання у дітей моральних якостей за допомогою різних форм і методів в тісній співпраці з батьками.

виховання доброти та співчуття

Коронавірус

Кодекс дошкільника

Цікаві цифри

Великий Кобзар

Руханки для дітей

Інформація

Шановні батьки, дотримуйтесь режиму дня, вдома.

ПРОТОКОЛ засідання наради при директору №10

Інноваційні технології в ЗДО. Технологія "Ранкові зустрічі"

Обмін досвідом «Як мотивувати дітей до пізнання природи з метою самостійного освоєння світу» (Робота методичного куточка)

 Обмін досвідом

«Як мотивувати дітей 

до пізнання природи

з метою самостійного освоєння світу»

(Робота методичного куточка)

                                    Підготувала

                                                      вихователь-методист

                                                                     Вертіївського ДНЗ «Колосок»

                                       Передня О.А.

Дошкільне дитинство – вік  «чомусиків». І що старші діти, то ширше коло їхніх  запитань:  «3 чого зроблено Місяць?»,  «Чому світить Сонце?»,  «Чому на небі зірки?», «Як вода потрапляє в річки та озера?»,   «Чому пісок розсипається?»,  «Чому земля чорна, а пісок світлий?».

Аби задовольнити інтереси вихованців і спонукати їх до самостійного освоєння світу, педагоги дошкільного навчального закладу «Колосок» створили особливий розвивальний простір, у якому пізнання природи спирається на спостереження та практичну діяльність.

Спостереження та дослідження на території дитсадка

Належно створене природне розвивальне се­редовище не лише дає можливість забезпечити умови для організованої життєдіяльності дітей, а й спонукає їх до самостійного активного пізнання навколишнього світу.

До створення екологічного розвивального середовища колектив дитячого садка підійшов творчо: ми максимально задіяли його тради­ційні складові (квітник, садок, город, куточок лі­карських рослин, куточок лісу) та створили нові нетрадиційні елементи (краєзнавчий куточок, альпійську гірку, штучну водойму). В оформ­ленні ділянки дошкільного закладу активно використовували різні дерева, кущі, квіти. Оскільки наш садочок розташований на сіро-пісковому грунті, адміністрація та педагоги щороку приділяють ве­лику увагу завезенню родючого ґрунту для облаштування клумб та городів.

Під час висаджування рослин на городі чи у квіт­нику, спостереження за їхнім розвитком, догляду за ними у дітей формується система знань про рослинний світ, зокрема про його розмаїття, стадії розвитку рослин та їхню будову; про сезонні зміни в природі. Так, щороку восени та навесні педагоги разом з дітьми озеленюють територію садочка де­коративними деревами та кущами, за якими потім спостерігають упродовж тривалого часу.

Вихователі намагаються залучити до спостережень за об’єктами природи різні аналізатори дітей.

Наприклад. Пропонуємо дітям понюхати квітку, яка щойно розквітла, торкнутися гілочки ялини, щоб відчути на дотик її колючі голочки, просіяти пісок крізь сито та поміркувати, чому він сиплеться, поспостерігати за тим, як ґрунт усмоктує воду, тощо.

Спостереження та дослідження природи часто пов’язуються з милуванням, піклуванням та доглядом за її об’єктами, працею, іграми, збиранням різноманітного природного матеріалу. Саме тоді дитина є не байдужим споглядачем довкіл­ля, а активним діячем у ньому.

Екскурсії та прогулянки

Щоб розширити кругозір дітей, показати їм те, чого вони не зможуть побачити на території са­дочка, педагоги проводять систематичну роботу з ознайомлення малят з природою найближчого оточення під час екскурсій, прогулянок. За допо­могою маршрутних карт діти досліджують розта­шування природних об’єктів, вивчають умови їх існування. Такі екскурсії дають змогу застосувати набуті знання, а також стимулюють пізнавальний інтерес вихованців.

Наприклад. У звичайному природному середовищі діти можуть спостерігати за качками на воді, а потім у ході навчаль­но-пізнавальної діяльності дослідити їхнє пір’ячко; побачити білочку на дереві, пригадати спосіб її життя та поекспериментувати: чи візьме білочка горішки, які їй принесли діти; побачити зблизька маленьку жабку, простежити за її перемі­щенням у траві тощо.

Також двічі на рік для вихованців старших груп організовуємо екскурсії до краєзнавчого музею та на екологогічні об’єкти. Завдяки та­ким заходам діти отримують елементарні наукові знання про природу, розширюють свої уявлення.

Інтегровані заняття в куточку екології

Щоб вивчення та дослідження природи не було періодичним, у приміщенні дошкільного закладу створені екологічні куточки. У них є кілька осе­редків. В оформленні такого куточка у старшій групі акцент зроб­лено на космічній тематиці. Тут діти розширю­ють свої знання про Сонячну систему, отримують елементарні уявлення про зорі, планети, прила­ди, які допомагають людям вивчати космос.

Також у залі розташований вели­кий акваріум, і малята мають змогу спостеріга­ти за життям його мешканців, доглядати їх.

Є куточок дослідницької діяльності, з обладнанням та матеріалами, необхідними для проведення дослідів та експериментів.

Досліджуємо з дітьми різні об’єкти і явища – воду, сніг, лід, іній, повітря, вітер, пісок, ґрунт, квіти, дерева, пророщування цибулі, моркви, буряків, пробудження гілочки від сну, а також влас­тивості різних матеріалів.

Наприклад. У ході дослідів наші вихованці з’ясовують, як лід перетворюється  на воду, вода – на пару і навпаки, чому цукор та сіль розчиняються у воді, а ґрунт – ні, чим відрізняється сухий пісок від вологого тощо. Навчально-пізнавальна діяльність в куточку екології проводиться зі старшими дошкільниками раз на тиждень, відповідно до розподілу занять. Зазвичай це інтегровані заняття: ознайомлення з соціумом + дослідження природного довкілля + мовленнєвий розвиток + малювання.

Така робота сприяє формуванню екоцентрованого світобачення, поліпшує сприймання дітьми матеріалу, підсилює їхній інтерес, викликає пози­тивні емоції, виховує бережне ставлення до при­родного довкілля.

Діяльність у куточках природи

Старша група дошкільного закладу оснащена куточком живої природи. Під час вибору мешканців для них педагоги враховують вимоги програми і можливості для їх розміщення. Саме тут діти мо­жуть протягом усього дня підходити до рпвликів та рослин, розглядати їх, проводити тривалі спостереження за ними, досліджувати, експеримен­тувати. В ході ознайомлення з живими об’єктами у дошкільнят розвиваються спостережливість, інтерес до природи. У старшій групі найбільше часу відводиться для тривалих спостережень: діти стежать за роз­витком рослин з насіння. Під час такої діяльності малята мають можливість помічати послідовність у настанні природних явищ, видимий зв’язок між ними та їхній вплив на рослини.

Порівнюючи рослини, за якими доглядають, дошкільники вчаться виділяти істотні властивості схожих рослин і отримують матеріал для їх класифікації та формування елементарних понять.

Наприклад. Під час спостереження за зрізаними взимку гілочками дерева, які тримають у різних температурних умо­вах, діти можуть побачити, як по-різному розви­ваються пагони. Так вони дізнаються про вплив тепла на пробудження і розгортання бруньок, по­яву листя.

Догляд за рослинами і тваринами дає малятам змогу застосувати на практиці набуті теоретичні знання про природу.

Колекціонування природних матеріалів

Колекціонування – одна з ефективних тех­нологій дослідницької діяльності дошкільників та засобів стимулювання їхньої пізнавальної активності. Сприяє розвитку допитливості, оволодінню засобами спілкування в ході організації пошуку та під час презентації нових екземплярів.

Колекціонуючи природні матеріали, діти вчать­ся систематизувати інформацію, конкретизують набуті під час занять та інших форм роботи природничі уявлення.

Наприклад. У нашому дитсадку оформлено такі колекції:

різних видів каміння;

шишок;

грунтів;

зернових культур;

му­шель;

плодів дерев;

гербаріїв;

флораріумів.

Також колекціонування відіграє важливу роль в об’єднанні дітей, батьків і педагогів навколо цікавої та захопливої справи.

Навчити вихованців помічати незвичне у зви­чайному, радісно сприймати красу, розмаїття, багатство та особливості природного довкілля, спонукати їх до пізнання навколишнього світу і є завданням дошкільного закладу. А дослідниць­ка діяльність дошкільників сприяє тому, що вони дедалі охочіше звертаються за інформацією до дитячих енциклопедій, пізнавальної літератури, дорослих. Опанування різних засобів пізнання, зокрема й експериментування, сприяє розвитку активності, самостійності, творчості.

Додаток

«Про квіти дбають діти»

Заняття в куточку природи з елементами дослідницької діяльності

для дітей старшої групи

Мета: Розвивати та підтримувати стійкий інтерес до світу рослин. Стимулювати бажання самостійно вирощувати рослини та доглядати за ними, радіючи результатам своєї праці. Виховува­ти любов до живої природи. Розширювати знання дітей про кім­натні рослини, їхні назви, будову, умови росту й розмноження; спонукати до дослідницької діяль­ності. Навчати здійснювати догляд за рослина­ми (поливати, розпушувати ґрунт, витирати пил з листя, обприскувати). Формувати уявлення про сигнальні прапорці та їхнє значення. Ознайомлювати з одним зі способів розмноження рослин – живцюванням; учити саджати колеус способом живцювання.

Матеріал. Демонстраційний: зображення рослини з чітко вираженими коренем, стеблом, листками, квіткою; картки із зображеннями ґрунту, сонця, води; картинки із зображеннями кімнатних квітів (колеус, фіалка, фікус, алое); квіти з куточка природи; предмети для догляду за квітами (лійки, палички для підпушування, пульверизатор, сервет­ки, пензлики); три лійки з водою; сигнальні прапор­ці.

Роздатковий: стаканчики з водою, фломастери, паперові смужки (для кожної дитини); фартушки, горщики для висаджування, лопатки, земля, керам­зит, лійки; живці колеусу з корінцями та без них.

Попередня робота. Бесіди і спостере­ження за кімнатними рослинами. Чергування в куточку природи. За кілька тижнів до занят­тя слід зрізати листки колеусу і поставити у воду.

Хід заняття:

Вихователь. Запрошую вас до чарівного світу природи. Пригадаймо, що таке природа. (Відповіді дітей). Хочете дізнатися, про який об’єкт природи ми будемо гово­рити? Ось вам загадка-підказка:

Виростаєм на віконці,

Розквітаємо на сонці,

Від водиці зеленіємо,

Усім діточкам радіємо.

(Кімнатні квіти).

Кімнатні квіти також частина природи.

Де вони ростуть? А де здебільшого стоять у групі? Для чого потрібно вирощувати кім­натні рослини? (Вони прикрашають житло, ми­лують око, звеселяють нас, очищують повітря, а деякі навіть лікують).

Дидактична гра «Назви частини квітки».

Діти розглядають зображення квітки з чітко вираже­ними коренем, стеблом, листками, квіткою, називають частини рослини.

Запитання до дітей

Які частини рослини ми бачимо в природі?

А які недоступні для нашого ока? Чому?

Дидактична гра «Що потрібно рослині для росту?»

Діти визначають, що потрібно рослині для росту. Викладають схему: в центрі – кімнатна рослина, навколо – зображення ґрунту, сонця, води, палички, серветки.

Дидактична гра «Впізнай квітку»

Вихователь вивішує на дошці фотографії колеусу, фіалки, фікуса, алое, ромашки. Діти називають їх.

Вихователь. Ви нічого дивного не помітили? (Ромашка зайва). Погляньмо, чи є такі квіти у нашо­му куточку.

Діти підходять до куточка природи. Показують та на­зивають рослини, які бачили на картинках.

Вправа «Сигнальні прапорці, або Чого бракує квітці?»

Вихователь звертає увагу дітей на сигнальні прапор­ці, які стоять у горщиках з рослинами, обговорюють їх.

Значення прапорців:

синій – квітці бракує води;

коричневий – слід підпушити землю;

зелений – треба протерти листя від пилу.

Дидактична гра «Що для чого потрібно»

Малята стають кругом столу. Перед кожним рослина у вазоні. На столі предмети для догляду за квітами (лій­ки, палички для підпушування, пульверизатор, сервет­ки, пензлики). Діти називають предмети та розповіда­ють, як використовуватимуть їх у догляді за рослинами.

Вихователь. Діти, погляньте на квіти, яким бракує води. Що ви можете сказати про ґрунт у горщику? (Він світлий). А тепер погляньмо на квіти, які поливати сьогодні не потрібно. Що ви можете сказати про ґрунт у цих горщиках? (Він темний).

Експеримент «Який ґрунт?»

Вихователь пропонує дітям доторкнутися рукою до вологого і до сухого ґрунту. Роблять висновок, що вологий ґрунт на дотик холодний, в’язкий, а сухий – теплий і розсипчастий. Вологий – темного відтінку, а сухий – світлого.

Вихователь. Тепер ми з вами знаємо, як ді­знатися, чи треба поливати рослину, коли немає сигнального прапорця. Треба поглянути на ґрунт у горщику та спробувати його на дотик. А якою водою треба поливати рослини?

Експеримент «Яка вода потрібна?»

Вихователь виставляє три лійки (одна — дуже хо­лодною водою, друга – з гарячою, у третій — вода кім­натної температури).

Вихователь. У мене тут три лійки з водою: в одну з них я набрала води ще вчора ввечері, і вона всю ніч стояла у групі, другу лійку я щойно занесла знадвору, а в третю налила гарячу воду з крана. У якій лійці вода буде найхолоднішою. Як дізнатися, де вода кімнатної температури?

Вихователь пропонує вихованцям доторкнутися до лійки з водою та вирішити, якою водою слід поливати квіти. Чому варто поливати квіти відстояною водою?

Трудова діяльність

Діти одягають фартухи, допомагають одне одному зав’язати, доглядають за рослинами: поливають та розпушують ґрунт, протирають листя.

Вихователь. Як гадаєте, чи може вода текти вгору? Як же тоді квіти вбирають її з ґрунту, який ми поливаємо?

Дослід «Як рослина вбирає воду»

Припущення. Вода не може текти вгору.

Обладнання: склянка з водою, смужка серветки шириною 5 см, фломастери.

Хід досліду. Беремо смужку шириною 5 см, відступаємо від краю і малюємо на ній фломастерами різних кольорів позначки (одну біля одної), опускаємо серветку в склянку так, щоб вода не торкалася позначок. Через деякий час спостерігаємо, що позначки розпливаються вода піднімається вгору (серветка стає вологою).

Висновок. Вода може рухатися вгору. Так само вона піднімається від кореня до стебла і листочків.

Висаджування живців

Вихователь звертає увагу дітей на підвіконня, де стоять живці колеусу у склянках з водою.

Вихователь. Ви вже знаєте, що рослину можна виростити з насіння, з цибулинки, за допомогою листочка, а також із живців. Що нового з’явилося у цих живців? (Маленькі корінці). Що це означає? (Час пересадити рослини в горщики). А ще можна саджати живець, не чекаючи, коли з’являться корінці. (Показує дітям підготовлені живці без корінчиків). Посадимо і ті, й інші живці та спостерігатимемо за ними.

Діти переходять до іншого столу. Висаджують живці з корінцями і без у горщики різних кольорів.

Алгоритм роботи

1. Закриваємо отвір керамзитом, щоб не ви­сипався ґрунт і рослина дихала.

2. Насипаємо ґрунт майже до самого верху, поливаємо, чекаємо, поки земля вбере воду.

3. У центрі горщика утворюємо ямку і опуска­ємо в неї живець.

4. Нагортаємо і легенько притискаємо землю навколо рослини.

Вихователь. Спостерігатимемо, які живці приживуться швидше.

Діти прибирають робочі місця.

 2019 рік