Інклюзія та сенсорна інтеграція
(відповіді на питання батьків)
Що я маю говорити своїй дитині, щоб допомогти їй спілкуватися з оточенням?
Найперше, це дати зрозуміти дитині, що її люблять такою, якою вона є. Якщо вдома на малюка чекають чекає затишок та тепло, його впевненість у собі зростатиме. Впевненість у собі є дуже важливим фактором, це кращий засіб навчитись спілкуватися та вирішувати проблеми. Не варто заперечувати начвність проблем, треба показати дитині, що ви розумієте її почуття, і в даний момент потрібно поставити перед дитиною реальне завдання, з яким вона свідомо впорається.
Також, є дуже корисно цілеспрямовано навчатися звичкам, що містять конкретні стратегії взаємодії з іншими дітьми. Так, дитина несвідомо сприймає тонкощі соціальних відносин. Це навчає методам і способам комунікації, спрямовані на встановлення міцних соціальних зв’язків та дружби.
Чому моя дитина часто чинить опір, штовхається і кричить, якщо ми йдемо в якесь публічне місце, наприкладмагазин або кафе?
Нервова система дитини може не функціонувати належним чином. Терапія сприяє формуванню толерантності до перебування у публічних місцях. З дитиною потрібно займатися у даному напрямку, розробляти стратегії, чим полегшити життя у таких щоденних завданнях як відвідування магазину.
Які іграшки варто купувати моїй дитині?
Можна закупити спеціальне терапевтичне обладнання – роликові дошки, тунелі, великі мати і подушки, еластичні гамаки тощо. Зі звичайного це – гірки, гойдалки, гімнастичні снаряди, батути, «коники», велосипеди, турніки. Добре вдома мати кубики-блоки, які чудово підійдуть для активних ігор. Всі іграшки, якими не можна маніпулювати, не годяться, а ті, які сприяють розвитку уяви, навпаки, вітаються. Чим простішою є іграшка, тим більше видів ігор вона пропонує. Також, можна виготовити безліч чудових іграшок із підручних матеріалів.
Що можна зробити в домашніх умовах?
Для початку усвідомте проблему. Придумайте цікаві рішення для сенсорної стимуляції. Створіть середовище багате сенсорними стимулами: для цього може знадобитися замінити меблі матами, великими подушками та мішками з різноманітним наповнювачем. У дверях установити турнік, у ванній розмістити чимало іграшок, що стимулюють тактильні відчуття: щіточки, мило різної форми, невеликі ємності для води.
Забезпечте повсякденне життя чіткими інструкціями, щоб дитина могла їх запам’ятати. Можна використати зображення або записки. Після рутинних дій влаштовуйте динамічні хвилинки. Потрібно потурбуватися про якісну їжу та достатній час для сну. Щільний одяг може дисциплінувати дитину, а вільний – заспокоїти перед сном.
Якщо дитині хочеться у щось загорнутися, то можна використати ковдру, тканину або просто гамак. Часті обійми, посмішки, доторки сприяють тому, що дитина почуває себе набагато впевненішою та спокійнішою і це є природно для поведінки батьків.