Про запобігання та протидію домашньому насильству
Поняття «домашнє насильство», його види
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Види домашнього насильства та їх ознаки:
фізичне (заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті);
сексуальне (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені без згоди особи);
психологічне (словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю);
економічне (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися).
На кого поширюється законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству?
Незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:
1. подружжя;
2. колишнє подружжя;
3. наречені;
4. мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
5. особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
6. особи, які мають спільну дитину (дітей);
7. батьки (мати, батько) і дитина (діти);
8. дід (баба) та онук (онука);
9. прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
10. вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
11. рідні брати і сестри;
12. інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
13. діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
14. опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
15. прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Які існують заходи щодо протидії насильству?
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (поліцією до 10 днів; лише у випадках домашнього насильства)
Обмежувальний припис стосовно кривдника (судом до 6 місяців; у випадках домашього насильства)
Взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (поліцією; у випадках домашього насильства)
Направлення кривдника на проходження програми для кривдників (судом або за згодою; у випадках домашього насильства)
Що робити, якщо випадок насильства трапився?
Зверніться для зняття побоїв!
У разі, якщо Ви стали жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства навіть якщо у Вас не має видимих ознак ушкоджень (наприклад синців чи подряпин), НЕГАЙНО вирушайте на прийом до лікаря у травмпункт/судово-медичного експерта, щоб своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження і визначити ступінь їх тяжкості.
Надалі це допоможе притягнути Вашого кривдника до кримінальної відповідальності.
Для зняття таких пошкоджень можна звернутися до судово-медичної експертизи.
В подальшому висновок експерта буде вагомим доказом у суді.
Складіть письмову заяву про вчинення кримінального правопорушення!
У разі вчинення фізичного або домашнього насильства, бажано НЕГАЙНО звернутись до районного відділення поліції для складання письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення, до якого слід додати копію висновку судово-медичного експерта, до якого можна звернутися у разі . У такій заяві слід коротко та чітко описати всі обставини справи.
Корисні контакти для термінового звернення
• 102 – поліція;
• 103 - швидка допомога;
• 116 123, 0-800-500-335 - Національна гаряча лінія з протидії насильству та торгівлі людьми (ГО “ЛаСтрада”).
• 1547 - Всеукраїнська гаряча лінія підтримки потерпілих від насильства (цілодобово)
• 0-800-213-103 – Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги
Що таке булінг та як його розпізнати?
Булінг — це систематичне (повторюване) цькування, фізичне чи психологічне насильство, приниження або залякування однієї дитини іншою чи групою дітей, метою якого є завдати шкоди, викликати страх і самоствердитися. Це не просто сварка, а примус до підпорядкування. Основні види: фізичний, психологічний, економічний (крадіжки), сексуальний та кібербулінг.
Як розпізнати булінг (тривожні сигнали):
• Фізичні ознаки: Синці, подряпини, пошкоджений одяг, порвані книги, зникнення кишенькових грошей чи особистих речей.
• Зміни в поведінці: Дитина стає замкнутою, тривожною, часто плаче, уникає спілкування.
• Шкільні проблеми: Відмова йти до школи, різке зниження успішності, небажання говорити про однокласників.
• Психосоматика: Часті скарги на болі в животі, голові, безсоння, жахи, відсутність апетиту.
• Кібербулінг: Дитина нервує при отриманні повідомлень, видаляє акаунти, різко закриває телефон, коли ви поруч.
Що робити:
1. Розмовляйте: Спокійно поговоріть з дитиною, запевнивши, що вона в безпеці.
2. Фіксуйте: Записуйте дати, учасників, види знущань.
3. Звертайтеся: Повідомте адміністрацію закладу (письмова заява), поліцію (102), або службу захисту дітей.
4. Підтримка: Зверніться до психолога, адже булінг має тяжкі наслідки для психіки.
У випадку булінгу, можна звернутися за безкоштовною допомогою до "Ла Страда-Україна" (0800500225 або 116111).