Основні етапи морального виховання дітей.

Замітка про дні здоров’я

Замітка про дні здоров’я 28.02.20

Збереження та зміцнення фізичного здоров’я дошкільників – одна з основних вимог Базового компоненту дошкільної освіти та діючих освітніх програм. Для виконання даних вимог використовуємо різні види, форми організованої діяльності з дітьми: дні здоров’я, спортивні свята, розваги, заняття з фізичного розвитку, естафети, ігрову діяльність, гімнастики, загартування та інше.

Щомісяця (один раз на місяць) у середній групі «Калинка» проводимо день здоров’я.  В цей день, крім різних видів рухової активності для формування всіх видів м’язів, спритності, швидкості, влучності, проводимо з дітьми ігри валеологічного змісту, ігри з БЖД, адже дошкільники мають навчитися обережності та стриманості в оточуючому світі.

Дітям подобаються запропоновані форми роботи, адже в русі, через ігрову діяльність, кожна дитина стає досконалішою, витривалішою, задовольняє свою природну потребу в русі.

Вихователі Олена Передня та Валентина Салівон.

Подяка

Оголошення

Українську народна казка «Рукавичка».

                                                    Замітка

  25.02.20р. Вихователі ДНЗ «Колосок» продемонстрували дітям садочка українську народну казку «Рукавичка». Дітям сподобалась ця чудова казка, маленькі глядачі аплодували акторам за чудову  гру  у   виставі, а діти театрального  гуртка вчаться театральній майстерності  у своїх педагогів.

Керівник гуртка «Маленький актор»  В.Й.Салівон.

Запрошення

Щоденне меню

Ігри для розвитку мовленнєвого дихання

ПРОТОКОЛ засідання наради при директору №09

Символіка України

ЯК ЗАЛУЧИТИ ДІТЕЙ ДО МОРАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ВДОМА?

Привчайте дитину дбайливо ставитися до речей, іграшок, книжок. Поясніть, що в кожну річ вкладено працю багатьох людей. Сходіть з дитиною в бібліотеку і подивіться, як там зберігають книги. Цей ігровий прийом «як у бібліотеці» допоможе привчити дитину до дбайливого ставлення до книги.

2. Дошкільники дуже рано починають проявляти інтерес до історії країни, краю. Якщо в місті є пам’ятники, організуйте екскурсії до них і розкажіть все, що ви знаєте, про те, як вшановують пам’ять загиблих. По нашій країні і по всьому світу можна здійснювати захоплюючі подорожі по глобусу, картах і фотографіях.

3. Запропонуйте дитинi збудувати будинок. Коли будинок побудований, пограйте з дитиною в «новосілля», допоможіть розмістити ляльок, зайчиків, ведмедиків. Подивіться, чи міцно побудований будинок, чи красивий, чи зручний для житла.

4. Виховуйте у дитини шанобливо-дбайливе ставлення до хліба. Поспостерігайте за тим, як привозять і розвантажують хліб. Розкажіть, як вирощують хліб, скільки праці в нього вкладено, разом з дитиною посушіть залишки хліба, зробіть сухарики.

5. Роскажіть дитині про свою роботу: що ви робите, яку користь приносить ваша праця людям, Батьківщині. Розкажіть, що вам подобається в вашій праці.

6. Повертаючись з дитиною з дитячого саду, запропонуйте пограти в гру «Хто більше помiтить цікавого?». Гра вчить спостережливості, допомагає формувати уявлення про навколишнє. Запропонуйте дитині намалювати, що найбільше сподобалося.

7. Любовь до Батьківщини – це і любов до природи рідного краю. Спілкування з природою робить людину більш чуйною, добрішою. Взимку на лижах, влітку на велосипеді або пішки, корисно відправитися з дитиною в ліс, щоб помилуватися його красою, дзюрчанням струмка, співом птахів. Виховуючи любов до рідного краю, важливо привчати дитину берегти природу, охороняти її.

Патріотичне почуття за своєю природою – інтегральне, оскільки об’єднує в одне ціле всі сторони розвитку особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, фізичну.

Воно формується поступово під впливом навколишнього середовища та інших виховних чинників. Бути патріотом – означає любити материнську мову, свій дім, батьків і усіх людей, природу рідного краю, звичаї, шанувати традиції народу, людську працю, прагнути не лише зберігати духовні скарби народу, а й примножувати їх. Саме ці проблеми і є визначальними у громадському вихованні дітей дошкільного віку.

Патріотизм – це, образно кажучи, сплав почуття й думки, осягнення святині – Батьківщини – не тільки розумом, а й передусім серцем…

Патріотизм починається з любові до людини.

Патріотизм починається з колиски.

Василь Сухомлинський

Людина сильна своєю громадянськістю, своїми почуттями любові до рідної землі, до духовних надбань свого народу.

Дитина набирається вражень та знань про навколишнє: про близьких людей, про свою милу Батьківщину, які залишають у душі її незабутні спогади на все життя. З ранніх років закладється в малюка готовність захищати й примножувати здобутки народу, рідного краю. Як відомо, у житті є різні цінності. Але є й такі святині, які ні з чим не можна зіставити і порівняти це – Вітчизна, ввіданість рідній землі й своєму народові.

Виховання любові до своєї країни ми поєднуємо з поданням дитині елементарних знань про державу і право, про національну символіку – Державний герб, Прапор, Гімн, з вихованням поваги до символів української держави, ознайомленням дітей зі звичаями, традиціями, народними обрядами, малими жанрами фольклору.

Проблема громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. Патріотичне виховання створює певні передумови громадянської поведінки. Однак, це лише передумови. Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася. У цьому зв’язку, як нам здається, величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

До основних завдань патріотичного виховання старших дошкільнят належать:
• формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім’ї, дитячого садка, міста);

• формування духовно-моральних взаємин;

• формування любові до культурного спадку свого народу;

• виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;

• почуття власної гідності як представників свого народу;

• толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

При ознайомленні з природою рідної країни акцент робиться на її красі, розмаїтті, багатстві, на її природних особливостях. Діти повинні отримати уявлення про те, які тварини живуть в наших лісах, які ростуть дерева, за яким деревом можна відразу визначити Україну («Без верби і калини нема України»), які квіти цвітуть на українських полях і луках (кульбабки, волошки, маки).

Важливим напрямком роботи по вихованню любові до Батьківщини є формування у дітей уявлень про людей рідної країни.

Перш за все необхідно згадати тих людей, які прославили нашу країну – художників, композиторів, письменників, винахідників, вчених, мандрівників, філософів, лікарів (вибір залежить від дорослого). Необхідно на конкретних прикладах, через конкретних людей познайомити дітей з «характером» українського народу (творчі здібності, вмілість, пісенність, гостинність, доброзичливість, чутливість, вміння захищати свою Батьківщину).

У народі кажуть: добрий приклад – кращий за сто слів. Втілюючи цей мудрий педагогічний прийом у життя, педагогам необхідно запрошувати до дитсадка відомих людей, фахівців, чиї справи гідні наслідування та популяризації і можуть стати прикладом для малят. Діти бачать, що звичайні люди, які їх оточують, пишуть гарні вірші, випікають смачні хліби, керують складними машинами та механізмами, виборюють нагороди у спортивних змаганнях тощо. Тож і наші малюки, коли виростуть, стануть особистостями. Цікавими і повчальними є заняття, спрямовані на прищеплення шанобливого ставлення до різних професій та власне праці, зокрема екскурсії на сільськогосподарське виробництво. Діти, спостерігаючи, як вирощується хліб, переконуються, як багато терпіння, енергії та вміння докладають люди, аби на столі з’явилися смачні булочки.

Наочними та дуже цікавими для дітей є заняття з теми «Праця твоїх батьків». На них ведеться щира й цікава розмова про батьківську працю, яка дуже корисна для суспільства. Провідною у цих бесідах є думка про працьовитість українців як їхньої національної риси.

Неабияке значення для виховання свідомого громадянина є прищеплення шанобливого ставлення до героїв війни, ветеранів, до пам'яті про тих, хто загинув, захищаючи Вітчизну; поваги до воїнів – захисників кордонів Батьківщини. Діти з щирою вдячністю йдуть разом із батьками та вихователями до обеліска Слави, покладають квіти. Дуже великий вплив мають бесіди, зустрічі з ветеранами, екскурсії, використання пісень, віршів, наочного матеріалу. Добре коли після кожного заходу малята беруть у руки олівці та фарби й відтворюють свої враження в образотворчій діяльності.

Ознайомлення з рідним селом – один із головних засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

Успішний розвиток дошкільнят при ознайомленні з рідним селом можливий лише за умови їх активної взаємодії з оточуючим світом емоційно-практичним шляхом, тобто через гру, предметну діяльність, спілкування, працю, навчання, різні види діяльності, властиві дошкільному віку.

Здійснення діяльнісного підходу до залучення дітей до історії, культури, природи рідного села, тобто вибір самими дітьми тієї діяльності, в якій вони хотіли б відобразити свої почуття, уявлення про побачене та почуте (творча гра, придумування оповідань, виготовлення поробок, придумування загадок, аплікація, ліплення, малювання, проведення екскурсій, участь у благоустрої території, охороні природи і т.п.).

Слід залучати дітей до участі в святах з тим, щоб вони могли відчути атмосферу загальної радості та піднесеного настрою, познайомитися із жителями рідного села – носіями соціокультурних традицій в народних ремеслах, танцях, піснях.
Створення відповідного розвивального середовища в групі та дошкільному закладі, сприяє розвитку особистості дитини на основі народної культури з опорою на краєзнавчий матеріал (міні-музей народного побуту, предмети народного ужиткового мистецтва, фольклор, музика тощо), і яке дозволяє забезпечити потребу в пізнанні його за законами добра та краси.

Загальновідомо, що досить складним в роботі по ознайомленню з рідним селом, особливо з його історією та визначними місцями, є складання розповіді для дошкільнят. При цьому необхідно пам’ятати наступне:

- супроводжувати розповідь наочними матеріалами: фотографіями, репродукціями, слайдами, схемами, малюнками та ін.

- звертатись до дітей із запитаннями в ході розповіді, щоб активізувати їх увагу, викликати бажання щось дізнатися самостійно, спробувати про щось здогадатися, запитати.

- спонукати мислення дітей проблемними запитаннями: «Як видумаєте, чому саме на цьому місці люди вирішили побудувати…? Звідки така назва? Що вона може означати?».

- не називати дат: вони утруднюють сприйняття матеріалу. Використовувати такі вирази: «Це було дуже давно, коли ваші бабусі та дідусі були такими ж маленькими, як ви» або «Це було дуже-дуже-дуже давно, коли ваших мам, тат, бабусь та дідусів ще не було на світі».

- використовувати доступну дітям лексику, пояснювати значення незнайомих слів, не вживати спеціальної термінології, не перевантажувати розповідь складними граматичними конструкціями.

Тематичні блоки роботи з дітьми по ознайомленню з рідним селом:
1. Історія села. Назва. Чому тут виникло поселення людей?
2. Моя вулиця. На якій вулиці розташований мій дитячий садок? Вулиці нашого села.
3. Визначні місця нашого села. Пам’ятники, будівлі, музеї.
4. Праця дорослих. Підприємства нашого села. Чим прославлене село?
5. Герб села. Які символи на ньому зображені. Як вони пов’язані з історією та працею людей в нашому селі?

6. Видатні люди рідного села. Чиїми іменами названі вулиці, школа, підприємства. Чому? Які люди прославили наш край?

7. Природа рідного села. Які дерева, квіти прикрашають вулиці села? Яких рослин найбільше? Як називається ріка, на березі якої розташувалося село? Які корисні копалини є в нашому селі?

Інноваційні технології в ДНЗ

Інноваційні технології в ДНЗ

      Основною метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст.") є виведення рівня освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Саме цим зумовлена зараз увага педагогів, методистів до інновацій.

Термін "інновація" означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов'язане з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чергових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей дітей, їхніх бажань, здібностей тощо.

Поняття "технологія" виникло у світовій педагогіці також як протиставлення існуючому поняттю "метод". Недолік методу полягає в його негнучкості та статистичності. Широкого поширення термін "технологія" ("технологія в освіті") набув у 40-х рр. і був пов'язаний із застосуванням нових аудіовізуальних засобів навчання. У 60-х рр. поняття "технологія освіти" розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні.

З початку 80-х рр. все більше вживається термін "педагогічні технології". У визначенні їхньої суті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систему вказівок щодо використання сучасних методів і засобів навчання; інші – цілеспрямоване застосування прийомів, засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті – цілісний процес визначення мети, обгpунтування плану і програми дій та навчальних методів. Кожний з цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому, існує велика кількість педагогічних технологій.

Отже, "інноваційні технології" – це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів. Система грунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому, "педагогічні технології" пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо.

Педагогічна технологія – це цілеспрямована система. Ми звикли до визначення мети навчання, виходячи з комплексного підходу поєднання освітньої і виховної мети (Ю. Бабанський). Найбільш поширеним є когнітивний та гуманістичний підходи.  В нашому дошкільному закладі педагоги впроваджують в практику роботи з дітьми інноваційні технології для успішного навчання та виховання дошкільників, виявлення та розвитку їх творчих здібностей.

Салата О. Г.

Методика розвитку творчих здібностей на заняттях з малювання.
Автор – Л.Шульга
Суть технології. Діти зображають навколишнє тільки після емоційних зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду карт ин, слухання музики, читання, розповідання. Головне завдання організації зображувальної діяльності – виховання естетичних почуттів, а допоміжне – навчання технічним прийомам. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення, глибшим – пізнання.

Передня О.А.

Спадщина В. Сухомлинського.

Автор – В.Сухомлинський.

Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського - це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисникам. Сутність ідей екологічного виховання В. Сухомлинський вбачав у систематичному, терплячому, довготривалому впливі на розум дитини з метою усвідомлення і відчуття людини «як невід’ємної частини природи» [11, 519]. З цього повинні починатися екологічна освіта і екологічне виховання підростаючого покоління.

Залозна Н.С., Пашко А.В.

Коректурні таблиці 

Автор – Н. Гавриш

Суть технології. Коректурні таблиці – це інформаційно - ігрове поле з різною кількістю клітинок (від 9 до 25), заповнених предметними картинками (цифрами або буквами; цифрами і буквами; символами чи знаками, геометричними фігурами). Картинки добирають за змістом тематично. Тематична палітра коректурних таблиць може бути досить широкою. Вона майже не змінюється в різних вікових групах, розширюється лише змістове наповнення та урізноманітнюються зв’язки між елементами теми. Без особливих зусиль, завдяки регулярному використанню коректурних таблиць, діти привчаються запам’ятовувати, так би мовити, «зчитувати» зоровий образ надрукованого слова, зіставляти його з буквеним виразом, що у майбутньому забезпечить оптимальну техніку читання, яка базується на впізнаванні засвоєних раніше друкованих слів. Крім того, це дає змогу використовувати коректурні таблиці не лише для реалізації пізнавальних, інтелектуальних, мовно-мовленнєвих (фонетичних, лексичних, граматичних, мовленнєво-творчих) завдань, а й для вправляння дітей у математичних уміннях (порахувати, встановити послідовність, порівняти, визначити форму, дібрати предмет-замісник тощо), закріплення орієнтування в просторі («вперед», «між», «вище», «нижче», «за» тощо), розвитку уваги та спостережливості дошкільників.

Салівон В.Й.

Лепбуки

Автор – Н. Гавриш

Суть технології. Здоров’язберігаючи технології, використання дихальної гімнастики, що включає вправи на дихання та ігри зі звуконаслідуванням явищ природи. 

Назаренко І.М.

"Чудеса на піску"

Автор – Т.М. Грабенко, Т.Д. Зінкевич-Євстигнєєва

Суть технології. Гра з піском, як засіб розвитку та самотерапії дитини. Збільшується бажання дитини дізнаватися про щось нове, експериментувати та працювати самостійно. Суттєво розвивається тактильна чуттєвість, як основа «ручного інтелекту». У іграх з піском більш гармонійно і інтенсивно розвиваються всі пізнавальні функції (сприймання, увага, пам’ять, мислення), а також мова і моторика. Удосконалюється предметно-ігрова діяльність, що в подальшому сприяє розвитку сюжетно-рольової гри і комунікативних навичок дитини. Пісок, як і вода, має можливість «заземляти» негативну енергію, що особливо актуально з «особливими» дітьми.

Легейда Л.І.

"Будинок вільної дитини"

Автор – М. Монтессорі

Суть технології. Центральне місце у  технології належить дидактичному матеріалу, який є важливим засобом становлення фізичних і психічних функцій дитини, розвитку її творчості, уваги, волі, навчання письма та елементарної математики. Головна його цінність вбачає у сприянні впорядкуванню попереднього досвіду дитини. Матеріал не лише знайомить дитину з предметами та їх ознаками (якостями), а й дає їй змогу самостійно працювати, міркувати, помилятися і виправляти помилки, зосереджувати увагу на зробленому, порівнювати. Його привабливість розвиває інтерес до речей і дій з ними, прагнення до самостійної діяльності. 

Андрушко А.М.

Мнемотехніка

Автор – В.Чепурний.

Суть технології. Основою моделювання є принцип заміщення, згідно з яким реальний предмет заміщується його зображенням або певним знаком. Створення та використання моделей цінні для формування знань про властивості, зв’язки предметів і явищ. Вони дають змогу простежити недоступні для безпосереднього споглядання зв’язки.

Година М.О.

"Спадщина Сухомлинського"
Автор – В.Сухомлинський.

Прогулянки на подвір’ї.

Цікаво та весело проходять наші  прогулянки на подвір’ї.  Граючись,  діти зміцнюють своє здоров’я свіжим повітрям. Рухливі ігри допомагають їм стати спритними та витривалими, забезпечують рухову активність. Цікавими для дітей є сюжетні ігри, які їх здружують, допомагають розвивати мовлення та формують  ігрові вміння та навички.

Спостереження в природі формують у вихованців спостережливість та допитливість, виховують любов до природи.

Праця в природі виховує у дітей відповідальність, старанність, спонукає до дбайливості та піклування про природне середовище. Діти вправно замітають віниками, загрібають сухе листя й траву, постійно піклуються про чистоту нашого подвір’я.

Під час проведення занять з розвитку мовлення дошкільників, з метою формування мовленнєвої виразності, емоційності, артистичності проводжу мовні ігри типу «Розкажемо без слів», «Відгадай, що показую». Діти із задоволенням показують мімікою, жестами, рухами, діями свій настрій, відображають певний ігровий сюжет, використовуючи атрибути, іграшки, замінники іграшок. Діти-глядачі здогадуються про що їм намагаються розповісти їх друзі та розповідають про свої здогади.

Вихователь Олена Передня

Запрошення на свято

Заняття до Всесвітнього дня котів на тему: «Ми відповідаємо за тих кого приручили»

           

      У середній групі «Калинка» 21.02.2020 р. вихователем Салівон В.Й. було проведено заняття до Всесвітнього дня котів на тему: «Ми відповідаємо за тих кого приручили» за освітньою лінією «Дитина в природному довкіллі».

          Діти групи розповідали про своїх домашніх вихованців, що вони вміють,які страви люблять їсти. Вихователь познайомила дітей з різними породами котиків,їх властивостями лікувати людей і навіть інколи рятувати в небезпечних ситуаціях. Діти дізнались багато цікавого про цих пухнастих друзів. З великим задоволенням діти провели рухливу гру: «Хто спритніший?»

            В кінці заняття діти сфотографувались з іграшками котиками. Дітям дуже сподобалось на занятті, воно було цікавим, сприяє вихованню любові до домашніх улюбленців.

День рідної мови

Екскурсія до харчоблоку

Розвага "Зиму проводжаємо - Весну зустрічаємо"

Протокол засідання команди психолого-педагогічного супроводу №3

Мова наша солов'їна

День мови